Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf/195

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ніївській Італії, гітлерівській Німеччині, франкістській Іспанії, салазарівській Португалії, петенівській Франції на масонів почалися гоніння.

Непримиренну позицію стосовно М. зайняли й комуністи. М. відіграли важливу роль у боротьбі проти загрози нацизму та фашизму, а в роки Другої світової війни масони брали активну участь в організації та діяльності руху Опору.

Вважається, що нині у світі налічується кілька мільйонів масонів.

Особливо багато їх у США, де їхній орден вважається звичайною громадською організацією. Вони, як і раніше, виборюють свободу людини від «політичної та церковної тиранії». Масони утворили ряд парамасонських («нерегулярних») організацій — Ротарі-клуб, Лайонз-клуб, Пен-центр, Ліга прав людини, Магістеріум-клуб, Міжнародний великий пріорат ордену св. Станіслава та ін., котрі задекларували своєю метою «діяльність на захист громадських прав, свободи совісті та слова, демократичних інститутів, гідного існування людини».

В Україні масонський рух розгорнувся у середині 18 ст. Поширювався він через Польщу, Росію та безпосередньо із Західної Європи. Оскільки масонами ставали переважно представники соціальної еліти, то їх осередки виникали здебільшого в містах та містечках (Київ, Кременчук, Житомир, Дубно, Львів, Самбір, Харків, Полтава, Одеса). У 2-й пол. 18 — на поч.

19 ст. у Галичині та Правобережній Україні вони зазнавали переважно польських впливів, у Лівобережній Україні та Слобідській Україні — російських. На Півдні України ложі відкривали здебільшого іммігранти.

Стимулювали й політизували масонський рух в Україні Французька революція кінця 18 століття та інкорпорація Правобережжя до складу Російської імперії. У цей час в Україні опинилося чимало французьких та особливо польських масонів. Українські М. брали участь у виробленні та пропагуванні ідеї визволення слов'янських народів від національного та політичного утисків, об'єднання їх у загальнослов'янську федерацію під егідою України. Особливо активно працювала полтавська ложа «Любов до істини», яка підтримувала зв'язки з декабристами й до складу якої входив автор «Енеїди» І.Котляревський.

Царський уряд своїми указами 1822 та 1826 заборонив існування в державі масонських лож, загнавши цим масонів у підпілля. Масони брали участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, українських громад, «Народної волі».

Поразка революції 1905–1907 спонукала масонів налагодити тісніші контакти з європейською демократією, щоб заручитися її допомогою.

У Києві, Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ), Вінниці та інших містах відкрилися нові ложі, де кількісно переважали росіяни, українці, поляки, євреї, а за партійним складом — кадети. Ложі (можливо, не всі) підпорядковувалися загальноросійському масонському центру — Великому Сходу