1928–33 в Україні проходили масові репресії представників інтелігенції.
Серед репресованих в ті часи було чимало «вільних каменярів», котрі стали масонами у 1905–17. 1929 у справі СВУ («Спілки визволення України») були заарештовані й репресовані масони — співробітники української АН — С. Єфремов, А. Ніковський, В. Дурдуківський та ін.
Відродилося масонство в Україні 1989. Перші ложі з'явилися в Києві, Одесі, Харкові, Львові та Івано-Франківську. 2005 п'ять «майстерень» утворили регулярне масонське об'єднання: Велика ложа України, що її урочисто відкрили 24 вересня, Велика національна ложа Франції та Велика ложа Австрії.
Літ.: Морамарко М. Масонство в прошлом и настоящем. — М., 1989; Николаевский Б.И. Русские масоны и революция. — М., 1990; Масонство в его прошлом и настоящем. — М., 1991, т. 1–2 (репринтное воспроизведение издания 1914 года); Шустер Г. История тайных союзов, обществ и орденов. — М., 1996, т. 1–2; Серков А.И. История русского масонства: 1845–1945. — СПб., 1997; Крижановська О.О. Таємні організації в громадсько-політичному житті України (масонський рух у ХVIII — на початку ХХ ст.). — К., 1998; Соловьев О.Ф. Масонство в мировой политике ХХ века. — М., 1998; Серков А.И. Русское масонство после Второй мировой войны. — СПб., 1999; Башилов Б. (Поморцев М.А.) История русского масонства (ХVII–ХХ века). — М., 2004; Ходоровський М. Масонство і Україна: за матеріалами діяльності вільних мулярів XVIII ст.: історико-архівні нариси. — К., 2004; Масоны: история, идеология, тайный культ. — М., 2005; Крижановська О.О. Таємні організації: масонський рух в Україні. — К., 2009.
О.О. Крижановська.
МАТИЦІ (від сербськ. мäтица — бджолина матка) — культурно-освітні організації, створені впродовж 19 ст. з метою розвитку слов'янських мов і літератур, книгодрукування, освіти, славістичних досліджень, організації культурних заходів задля популяризації слов'янських духовних надбань.
Відіграли важливу роль у слов'янському національному відродженні. Деякі з них заклали підвалини для створення в подальшому національних академій наук. 1826 у м. Пешті Й. Хаджичем засновано Сербську М. (Матица Cрпска).
1864 її перенесено до м. Нові-Сад. Членами Сербської М. були князь Сербії Мілош Обренович, правитель Чорногорії Петар ІІ Петрович Негош, члени королівської родини Карагеоргієвичів та ін. 1831 Ф. Палацький створив при Чеському музеї у Празі Чеську М. (Matice Česká). З 1832 вона публікувала «Časopis Českého muzea», що під назвою «Časopis Národního muzea» видається донині, а також «Slovanské starožitnosti» П.-Й. Шафарика, «Slovník česko-německý» Й. Юнгмана тощо. 1842 у м. Загребі з ініціативи Я. Драшковича засновано Іллірійську М. (Matica Ilirska), 1874 перейменовану на Хорватську М. (Matica Hrvatska). 1847 Я.-А. Смоляр створив у м. Будишині Серболужицьку М. (Macica Serbska). Її друкований орган — «Časopis Mácicy
