Станом на 2006 загальна чисельність української общини в М. складала близько 450 осіб. Це головним чином представники науково-технічної інтелігенції, що прибули до країни наприкінці 1980-х — поч. 1990-х рр.
Літ.: Українці у вільному світі. Ювілейна книга «Українського Народного Союзу», 1894–1954. — Джерзі Сіті, 1954; Федорів Ю. Історія церкви в Україні. — Торонто, 1967; Історія української еміграції. — К., 1997; Трощинський В., Шевченко А. Українці в світі. — К., 1998; Євтух В. та ін.
Українська діаспора: соціологічні та історичні студії. — К., 2003.
М.С. Бур'ян, О.В. Гуцол.
МЕНОНІТИ — релігійна громада протестантів-анабаптистів, заснована у 30-х роках 16 ст. нідерландським священиком Менно Симонсом. Поширювала свою діяльність у Німеччині та Нідерландах. Основні принципи віровчення менонітів — мирне співжиття у суспільстві, відмова від застосування сили, свідоме хрещення по вірі, етичне самоудосконалення. Внаслідок релігійних переслідувань меноніти переселилися до Пруссії — в Данциг, Ельбінг, Марієнбург, наприкінці 1780-х рр. переїхали до Російської імперії, де їм було обіцяно свободу віросповідання, звільнення від військової та цивільної повинностей. Їх звільняли від сплати податків терміном на 10 років, кожна сім'я одержувала 65 десятин землі. У 1789 перші 228 сімей з Данцига прибули до Катеринославської губернії і заснували поблизу м. Олександрівська колонії Хортиця, Розенталь, Ейнлаге, Кронсвейде, Нейдорф, Шенхорст, Нейнбург. 1793–96 М. оселялися в Олександрівському та Новомосковському округах. 1800, через часті неврожаї у менонітських колоніях, уряд переселив 150 сімей на р. Молочна Таврійської губернії, виділивши їм 120 тис. десятин землі. 1803–06 сюди прибуло ще приблизно 365 менонітських сімей. 1804–1822 тут існувало 27 колоній М.
Основними заняттями М. було землеробство, тваринництво, садівництво та шовківництво. У кожній колонії діяли млини, маслобійні, цегельні заводи.
Завдяки широкому використанню машин та найманої праці більшість господарств М. були високопродуктивними і прибутковими. У колоніях працювали школи, гімназії, училища, діяла мережа будинків для сиріт, інвалідів, що утримувалися громадським коштом. М. також створювали промислові підприємства, головним чином у галузі сільськогосподарського машинобудування і переробки сільськогосподарської сировини, ремісничі майстерні, торговельні будинки. Один з найбільших — заснований М. 1880 «Торговий будинок Лепп і Вальман» — 1903 був перетворений в акціонерне торгово-промислове підприємство. Запровадження у Російській імперії 1874 обов'язкової військової служби, що суперечила релігійному вченню М., скасування статусу колоністів і пільг спонукало їх у 70-х рр. 19 ст. до еміграції, в основному до Америки. 1917 в Україні налічувалося близько 70 тис. М. 1917–1921 роки стали часом
