«Зауваги до теми «Україна між Сходом і Заходом», Р. Піккіо (Італія) — «Від Лаллі до Котляревського», С. Козак (Польща) — «Білі плями в історії польсько-українських культурно-політичних зв'язків».
22–28 серпня 1993 у Львові проводив свою роботу Другий міжнародний конгрес україністів. В його роботі взяло участь 693 учасники з 23 країн світу, зокрема з України 430 осіб. Проведено 4 пленарні засідання, 113 тематичних засідань, 12 круглих столів. З доповідями виступили Г. Грабович — «Інтелектуальний контекст українознавства», Б. Гаврилишин — «Сучасна Україна: проблеми і перспективи», І. Дзюба — «Проблеми створення концепції української культури», Я. Ісаєвич — «Українознавчі студії в тоталітарному і посттоталітарному суспільстві», Л. Костенко — «Чорнобиль в дозах історичної свідомості», Р. Шпорлюк — «Періодизація української історії XIX ст.», П. Толочко — «Археологія і український етногенез», О. Костюк — «Музикознавство як українознавча дисципліна».
26–29 серпня 1996 у Харкові відбувся Третій конгрес україністів, у його роботі взяли участь 450 науковців із 24 країн світу. Крім пленарних засідань, відбулися 92 тематичні засідання і круглі столи. З доповідями виступили Я. Ісаєвич («Міжнародна асоціація україністів між Другим і Третім конгресами україністів»), Казуо Накаї («Поява «Нової Східної Європи» та «Нової політики стримування». Геополітичне становище України»), В. Тацій («Нова Конституція України та актуальні проблеми розбудови правової держави»), В. Євтух («Концепція державної етнополітики України»), О. Мишанич («Політичне русинство — українська проблема»), І. Цехмістро («Поняття «український народ» як державотворчий чинник в соціокультурній і правовій сфері»), Магдалена Ласло-Куцюк («Михайло Лучкай про етногенез народів Східної Європи»), Йонас Трінкунас («Балто-слов'янські фольклорні паралелі») та ін.
26–29 серпня1999 відбувся Четвертий конгрес україністів в Одесі, у ньому взяло участь близько 760 осіб. Робота конгресу відбувалася у формі тематичних засідань, присвячених культурологічному колу питань, лінгвістиці, історії, філософії, політології, мистецтвознавству, літературознавству, етнографії, фольклористиці, релігії, освіті, історії та культурі діаспори, окремим постатям, зокрема М. Грушевському, Т. Шевченку, О. Потебні та ін. З доповідями виступили М. Жулинський («Українська література на порозі третього тисячоліття»), О. Пахльовська («Між Росією та Європою: геополітичний шок України»), М. Селівачов («Роль Києва у розвитку народного мистецтва»), Л. Пархоменко («Українські композитори в автокефальному русі першої чверті XX ст.») та ін. 26–30 серпня 2002 пройшов П'ятий конгрес україністів у Чернівцях.
Проведено 94 засідання тематичних секцій та понад 20 круглих столів.
Доповідачами були М. Жулинський («Національні культури в умовах глобалізації»), О. Пахльовська («Українська культура у вимірі «пост»: пост-
