33846 км2. Населення 3560,4 тис. осіб. (2011): молдовани, українці, росіяни, гагаузи, румуни, болгари та ін. Столиця — м. Кишинів. Державна мова — молдовська. За формою державного правління М. — парламентська республіка.
У 10–11 ст. землі М. входили до складу Київської Русі, у 12–13 ст. — Галицько-Волинського князівства. Упродовж другої половини 13 і в 14 ст.
на територію М. поширювалася влада Золотої Орди. У 14 ст. виникло підпорядковане Угорському королівству Молдовське князівство. Унаслідок антитурецького повстання 1359 постало незалежне князівство на чолі з господарем Богданом І. До 2-ї пол. 17 ст. його офіційною мовою була староукраїнська.
Відповідно до угоди 1408 молдовський господар Олександр Добрий надав львівським купцям привілеї при транспортуванні товарів територією М., а в 17 ст. Львів перетворився на найважливішого торговельного партнера М.
Під час Грюнвальдської битви 15 липня 1410 у складі польсько-литовських збройних сил поряд з російськими, українськими та білоруськими полками перебував молдовський загін. Важливою подією в історії українсько-молдовських династичних зв'язків стало одруження господаря Стефана ІІІ із сестрою київського князя Семена Олельковича Євдокією (1462).
У 1490–1492 відбулося повстання українських і молдовських селян під проводом Мухи, що охопило Північну Буковину, Галичину й Західне Поділля. На поч. 16 ст. Молдовське князівство змушене було визнати васальну залежність від Османської імперії, данину якій сплачувало з 1456.
Підтримуючи зв'язки зі Львовом, молдовський господар О. Лепушняну надав кошти на будівництво в місті Успенської (Волоської) церкви (1547– 1559). 1563 частина боярства запросила Д. Вишневецького-Байду, як свояка господарів династії Деспотів, посісти молдовський престол. Однак його похід на М. завершився поразкою від молдовського господаря Штефана ІХ Томші, Вишневецький потрапив у полон, був відправлений до Стамбула й страчений. 1574 козацьке військо на чолі з І. Сверчовським (Свирговським) взяло участь у збройній боротьбі між претендентом на молдовський престол І. Воде та об'єднаними турецько-волоськими силами. У 1577–1578 молдовським господарем був І. Підкова (Іон Подкоаве), який, назвавшись братом загиблого І. Воде, розгромив за допомогою козаків на чолі з Я. Шахом військо турецького ставленика П. Мірчича (Кривого).
Під час австро-турецької війни 1593–1606 козацький чинник розглядався в контексті проектів антиосманської коаліції, висунутих Папою Климентом VIII та австрійським імператором Рудольфом ІІ Габсбургом. Саме в цей час відбулися антитурецькі походи до М. козаків на чолі з С. Наливайком та Г. Лободою (1594–1595).
Господар М. Барновський-Могила матеріально підтримував Львівське братство, за його сприяння було завершено відбудову після пожежі Успен-
