Еразм Роттердамський, який 1521 висловив прагнення бути корисним різним народам, в тому числі «рутенам». Безпосередні контакти між нідерландцями і українцями припадають на поч. 17 ст., коли у період війни Польщі і Московської держави до окремого військового формування іноземців, спрямованого проти обох конфліктуючих сторін, разом з вояками з Н. вступили «жителі Поділля».
Широкі відгуки і рефлексії в Н. викликала національно-визвольна революція під проводом Богдана Хмельницького: з повсталою Україною нідерландці почали пов'язувати надії на її участь у спільній відсічі турецькому просуванню в Європу. Саме цьому була присвячена надрукована близько 1650 в м. Делфті політична гравюра із зображенням фігур, що символізували головні держави — Швецію, Іспанію, Англію, Німеччину, Польщу і Московію разом з образом козака і віршованим текстом про Україну, яка «знову тремтить та гримить» й «гострить шаблю». Інші опубліковані в Н.
гравюри містили портрети гетьманів Б.Хмельницького, П.Дорошенка, види Львова, Хотина, Перемишля. Видані у 17 ст. в Амстердамі географічні карти позначали Україну як «землю козаків». До неї увагу свого уряду привертало й нідерландське посольство в Москві, відзначаючи у реляціях 1679 роль України у відносинах із сусідніми державами та називаючи Київ її столицею, «окрасою козацької нації».
Наприкінці 18 ст. в Україні з'являються поселення нідерландців — вихідців з Фрісландії, яку вони покинули через заборону своєї менонітської віри і спочатку осіли в Пруссії. У колоніях, розташованих у нижньому Подніпров'ї, нідерландці-меноніти займалися хліборобством, тваринництвом, з їх участю впроваджувалися технології рибопереробки, сукноробства.
У 19 ст. нові чорноморські порти України встановлюють з Н. торговельне судноплавство для перевезення української пшениці. З метою забезпечення цих зв'язків у м. Феодосії Нідерландське королівство відкрило своє консульство, перенесене 1826 до Одеси.
Важливий поштовх культурним зв'язкам надала гуманістична спадщина нідерландських мислителів і письменників. В Україні головним центром її вивчення й поширення стала Києво-Могилянська академія. Тут у перекладі Є.Славинецького з'явилася праця Е. Роттердамського «Про пристойність дитячої поведінки» (1660-і рр.). Думки нідерландця цитувала риторика «Оратор Могилянський» (1635) Й. Кононовича-Горбацького, ними збагачували свої твори поети С. Симонід («Женці», 1614), Л. Баранович, С. Климовський, Г. Сковорода («Ікона Алківіадська»). Перед українським читачем відкрився духовний світ Н., відтворений і найбільшим нідерландським письменником 19 ст. Мультатулі. Першими перекладачами його творчості («Житє на висотах», «Любовні листи», «Авторитет», «Під чужим ярмом» та ін.) були І. Франко та його сучасники М. Черемшина, О. Маковей, П. Карманський. 1908 в Києві театр М. Садовського вперше презентував
