українською мовою одну з найкращих п'єс нідерландської драматургії — «Загибель «Надії» Г. Гейєрманса, поставлену в подальшому в Одесі і Харкові, українському драматичному театрі ім. І. Франка (Київ).
У Н. ознайомленню з Україною та її культурою сприяло музичне мистецтво. У 1820-х рр. нідерландський композитор Г. Прегер здійснив обробку знаменитої пісні «Їхав козак за Дунай», поширеної в Західній Європі.
Тріумфами в містах Н. супроводжувалися гастролі українського народного хору під керівництвом композитора О. Кошиця (1920). Спадкоємицею цих традицій 1951 виступила заснована у м. Утрехті музикознавцем і диригентом М. Антоновичем українська хорова капела, сформована виключно із співаків-нідерландців.
Перші уявлення про українську літературу нідерландці мали можливість скласти завдяки праці фламандського публіциста Г. Схамельговта «Україна і Росія — дві мови, два народи» (1920, 1930), де, зокрема, характеризувалася поезія Тараса Шевченка та подано перший у фламандській літературі переклад його «Заповіта». 1939 під час святкування шевченківського ювілею спеціальну студію про великого українського поета видав проф. Гентського університету Й. Десне. Посередницьку роль у зближенні двох культур виконує українська діаспора в Н. (нині нараховує понад 5 тис. осіб) через мережу своїх громадських організацій і художньо-просвітницьких колективів, а також громадськість Н., заходом якої видається журнал «Україна».
Літ.: Брик М. Вістки про Львів у голляндському журналі з ХVІІ ст. // Український історик, 1974, № 1–3; Шевчук В. «Я прагну бути корисним рутенам…» // Всесвіт, 1986, № 12; В. Січинський. Чужинці про Україну. — К., 1992; История Нидерландов. Пер. с нидерл. — Гаага, 1995; Нудьга Г.
Українська дума і пісня в світі. Кн. ІІ. — Львів, 1998; Гениш К. Нидерланды. — М., 2008; Хрящевська Л. Переселення менонітів у південні райони України // Краєзнавство, 2009, № 1–2.
М.М. Варварцев.
НІЖИНСЬКА ГІМНАЗІЯ ВИЩИХ НАУК КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА — вищий навчальний заклад, створений за сприяння графа О.Г. КушельоваБезбородька на кошти, пожертвувані князем, державним канцлером Російської імперії О.А. Безбородьком і графом І.А. Безбородьком. Офіційне відкриття закладу відбулося 4(16) вересня 1820 (хоча дозвіл на це Олександра І з'явився ще 1805). Першим директором гімназії став В.Г. Кукольник. З 1821 до 1826 її очолював учений-енциклопедист, випускник Львівського й Будапештського університетів І.С. Орлай, який підтримував зв'язки з Й.-В. Гете та Й.-Г. Песталоцці. Великого значення він надавав вивченню учнями іноземних мов і літератур. Навчання охоплювало дев'ять років і поділялося на три етапи: нижчий і середній (за програмою гімназій), а також вищий курс. Міністерством освіти було схвалено використання в гімназії
