Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf/275

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Потульницький В.А. Україна і всесвітня історія: Історіософія світової та української історії XVII–XX ст. — К., 2002; Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI–XVII ст. — К., 2002; Калакура Я. Українська історіографія. — К., 2004; Козеллек Р. Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу. — К., 2005; Стельмах С. Історична наука в Україні епохи класичного історизму (ХІХ — поч. ХХ ст.). — К., 2005; Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. — К., 2005; Козеллек Р. Часові пласти. — К., 2006; Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. — Львів, 2007; Віднянський С. Україна у всесвітньому історичному процесі // Україна в III тисячолітті. Традиції. Інновації. Інвестиції. — К., 2008, т. 1, кн. 2; Смолій В.А., Степанков В.С. Політична система українського суспільства в роки Національної революції XVII ст. — К., 2008; Смолій В., Степанков В. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676). — К., 2009; Віднянський С. Стан і перспективи наукових досліджень із всесвітньої історії в Україні (Наукова доповідь на засіданні Вченої ради Інституту історії України НАН України 27 травня 2010 р. // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки, 2010, вип. 19.

О.А. Іваненко.

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ — сучасний період всесвітньої історії, який охоплює 20 — поч. 21 ст., тобто добу індустріального суспільства та становлення постіндустріального (постмодерного) суспільства. Термін «новітня історія» введено в науковий обіг історичною школою М. Покровського — Г. Панкратової, які вбачали в Жовтневому перевороті 1917 в Росії початок «нової епохи пролетарських революцій і переходу від загниваючого імперіалізму до соціалістичної формації». Однак більшовицький режим дуже швидко трансформувався в тоталітарну диктатуру. Невдалі спроби експортувати більшовицьку модель тоталітарної диктатури у Європу в 1920-ті рр. лише спонукали прихід до влади реакційних сил і встановлення авторитарних (в Угорщині, Польщі, Румунії, Болгарії) і тоталітарних режимів: фашистського — в Італії та нацистського — в Німеччині. Їхня агресивність на міжнародній арені та неспроможність лідерів західних держав, насамперед Великої Британії та Франції (політика умиротворення), ефективно протидіяти цій агресії («крицевий пакт» між Німеччиною та Італією), змова гітлерівського та сталінського режимів («пакт Молотова–Ріббентропа»), укладення «троїстої» угоди між Німеччиною, Італією та Японією призвели, зрештою, до розв'язання Другої світової війни у 1939, у ході якої сталінський тоталітарний режим змушений був після нападу Німеччини на СРСР у червні 1941 вступити у переговори із країнами західної демократії — Великою Британією і США — і приєднатися до Атлантичної Хартії (серпень 1941), що започаткувало створення антигітлерівської коаліції. Зрештою,