нами. У 1950-х рр. розпочалися регулярні вантажні рейси до Індії та інших портів, відкрилися пасажирська лінія до Дурреса (Албанія), морські туристичні круїзи навколо Європи. Наступного десятиліття з О. відправлялися вантажі у 92 країни світу. 1983 почала діяти перша в світі станція міжнародного морського супутникового зв'язку. Розширилися також позиції одеських підприємств на міжнародних ринках. 1958 золотою медаллю Всесвітньої виставки у Брюсселі було відзначено продукцію заводу фрезерних верстатів.
У 20 ст. О. приєдналася до всесвітнього руху поріднених міст, вступивши у дружні зв'язки з Ліверпулем, Марселем, Олександрією, Йокогамою, Генуєю, Варною та ін.
Становлення і розвиток культури О. відбувалися у тісній взаємодії з художньо-інтелектуальною спадщиною народів Західної і Східної Європи.
Це передовсім позначилося на принципах забудови і формуванні архітектурного обличчя міста завдяки праці італійських зодчих Ф. Фраполлі, Ф. Боффо, Дж. Торрічеллі, Ф. Моранді, А. Бернардацці.
1812 на базі міського театру була заснована італійська опера, з діяльністю якою пов'язана постановка шедеврів музики Россіні, Белліні, Доніцетті, Верді, Пуччіні та ін. Від початку 20 ст. на одеській сцені здобували славу найбільші знаменитості оперного співу: італійці М. Баттістіні — «король баритонів», Т. Руффо, Дж. Ансельмі, французька примадонна Л. Нікіта, іспанка Е. Де Ідальго тощо. З концертами виступали видатні віртуози інструментального мистецтва — угорський піаніст Ф. Ліст (1847), польський скрипаль Г. Венявський (1850-і рр.), іспанський «король скрипалів» П. Сарасате (1882, 1902), бельгієць Е. Ізаї (1882). Подіями культурного життя О. стали гастролі артистів драми — американського трагіка А. Олдріджа, А. Рісторі, Е. Россі, Т. Сальвіні, Е. Дузе (Італія), С. Бернар, Б. Коклена — старшого, А. Жюдік (Франція), Е. Поссарта, Л. Барная (Німеччина) та ін.
1912 вперше демонструвала своє самобутнє мистецтво японської драми Ганаке. У зарубіжні турне відправляються одеські трупи. Від 1970-х рр. географія вистав театру опери та балету (нині — національний академічний театр опери та балету) охоплювала міжнародний фестиваль «Варненське літо» (Болгарія), Фінляндію, Туреччину, Сирію, Іорданію, Ірак, Кувейт, Мальту, Єгипет, Канаду, В'єтнам, Італію. Інші театральні колективи виїздили до Великої Британії, Греції, Іспанії, Німеччини, Швейцарії тощо.
О. також приймала артистів Австрії, Болгарії, Індії, Куби, Румунії, США, Франції, Чехії, Чорногорії. Від 1998 стала місцем міжнародного фестивалю оперних співаків «Золота корона». Починаючи від 1-ої пол. 19 ст. О. налічувала десятки навчальних закладів різних типів: гімназії, училища, пансіони, серед яких головне місце посідав заснований 1817 Рішельєвський ліцей. Важливу ділянку освіти — навчання західноєвропейських мовам — в них забезпечували фахівці з Франції, Італії,
