Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf/293

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ства Н.Х. Палаузов взяв участь в Установчих зборах Болгарії, на яких було прийнято Тирновську конституцію (1879).

Літ.: Барсов Н. Тридцатилетие деятельности Одесского болгарского настоятельства (1854–1884). — Одесса, 1895; Дихан М.Д. З історії розвитку російсько-болгарських культурних зв'язків другої половини ХІХ ст. (Одеське болгарське училищне настоятельство) // Праці Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова, т. 148, 1958, вип. 1; Генчев Н. Одеското настоятелство в борбите за освобождението на България (1856–1878) // Исторически преглед, 1972, № 6; Свириденко В.О. Одеське болгарське настоятельство між консерватизмом і лібералізмом: проблема визначення характеру діяльності організації (друга половина 1850-х — 1860-ті роки) // Дриновський збірник, 2011, т. IV.

О.А. Іваненко.

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА. Заснований 1865 на базі Рішельєвського ліцею під назвою Імператорський Новоросійський університет у складі трьох факультетів: історикофілологічного, юридичного й фізико-математичного з відділами природничих і математичних наук. 1900 відкрито медичний факультет. Університет традиційно відігравав роль науково-освітнього центру для слов'ян з Балканського півострова. Від 1895 на історико-філологічному факультеті навчався О. Бєлич — майбутній президент Сербської АН (1937). 1871 тут перебував з візитом сербський князь М. Обренович (Милан ІV). 1916 консул Сербії М. Цемович відвідував семінари з міжнародного права.

Серед почесних членів закладу були чеський учений і громадсько-політичний діяч, засновник Чеської Матиці Ф. Палацький (1868); професор Афінського університету К. Папарігопуло (1876); французький математик, член Паризької Академії наук М. Шаль (1878); ректор Копенгагенського університету Й.-Н. Мадвіг (1879); німецький патолог, засновник целюлярної патології Р. Вірхов (1881); основоположник порівняльної граматики слов'янських мов Ф. Міклошич (1883); перший президент Югослов'янської академії наук і мистецтв у м. Загребі Ф. Рачкі (1884); член цієї ж академії С. Любіч (1884) та ін.

У різні періоди в університеті працювали відомі діячі науки: О.В. Богатський, Р.Ю. Віппер, В.І. Григорович, Д.К. Заболотний, І.М. Занчевський, М.Д. Зелінський, О.І. , М.Д. Пильчиков, В.В. Підвисоцький, О.О. Прочанин, І.М. Сєченов, М.Є. Слабченко, М.Д. Стражеско, І.І. Танфільєв, О.І. Томсон, Д.К. Третьяков, М.О. Умов, Ф.І. Успенський, Л.С. Ценковський, В.П. Цесевич, М.Г. Чеботарьов, Ф.Н. Шведов, В. Ягич та ін.

З 1945 університет носить ім'я всесвітньо відомого ембріолога й бактеріолога І.І. Мечникова. У 1870–1882 він обіймав посаду професора зоології та порівняльної анатомії, а 1886 заснував в Одесі другу у світі після французької