Від жовтня 1999 ОЧЕС має статус спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН, 30 квітня 1999 ухвалила «Платформу співробітництва між ОЧЕС і ЄС».
Літ.: Илькер Я.А. Характер и перспективы развития Причерноморской интеграции // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — К., 1999, вип. 16; Кононенко А. Экономические приоритеты ЧЭС // Зовнішня торгівля, 1999, № 1–2; Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. — К., 2001; Анцупова Т.О. Інтеграційні процеси у Причорноморському регіоні — крок до об'єднання Європи // Держава і право. Юр. і політ. науки. — К., 2001, вип. 10; Ліпкан І.А. Організація Чорноморського економічного співробітництва як особливий суб'єкт міжнародного права: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.11. — К., 2008; Співробітництво в рамках ОЧЕС // Урядовий портал, 2011, 31 трав. // http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=243131538&cat_id=223259557&ctime=1256650282415.
І.С. Стрикун.
ОСТАРБАЙТЕРИ (нім: die Оstarbeiteren, «східні робітники») — таку назву (поряд з «цивільні росіяни», «радянські росіяни») вживали у нацистській Німеччині щодо цивільних робітників (не німців), вивезених з окупованих територій Радянського Союзу, які до 1939 входили до складу СРСР, позначаючи, таким чином, їх відмінне від інших іноземних робітників у Третьому райху соціально-правове становище. Робітники із Західної України (дистрикту Галичина), Західної Білорусії, країн Прибалтики перебували в райху в іншому політичному статусі. Більшість О. були доставлені на територію Німеччини та її союзників за допомогою примусу. Третина О. працювала в сільському господарстві, 45% — у промисловості. Щоб відрізняти О. від інших іноземних робітників, їх зобов'язали носити на верхньому одязі розпізнавальний знак «ОST», так само як робітники польської національності з Генерального губернаторства носили літеру «Р».
На 30.09.1944 загальна кількість О. становила 2 461 163, а за весь період Другої світової війни було залучено до роботи 2 775 000 О. (із загальної кількості 8 435 000 іноземних робітників). Ці дані не враховують кількість робітників, що відбували покарання у концентраційних та штрафних таборах Третього райху, та кількість померлих і відправлених додому за станом здоров'я.
За своїм складом серед О. найбільше булок жінок і неповнолітніх. Основні групи за етнічним походженням складалися з росіян, українців, білорусів та кримських татар. Зафіксовані випадки, коли євреї з окупованої України, вербуючись на роботу в Німеччину, рятувалися таким чином від знищення. За обчисленнями «Цивільної комісії обліку жертв злодіянь німців на території СРСР» з України (в сучасних кордонах) було вивезено 1 759 719 робітників, які мали статус О.
