рення», а також його регіональні представництва. Станом на 1.09.1999 гуманітарні виплати в Україні отримали 631375 осіб, на що було виділено 377407 тис. німецьких марок.
1988 в Києві за ініціативи письменника і журналіста В. Литвинова та підтримки Радянського дитячого фонду ім. Леніна відбулася перша всесоюзна зустріч колишніх в'язнів нацистських концтаборів. Її учасники стали фундаторами у 1991 Української спілки малолітніх в'язнів нацистських концтаборів, а в 1998 Української спілки в'язнів жертв-нацизму, яка є офіційним виразником інтересів і колишніх О. У березні 2000 Верховна Рада України ухвалила закон «Про жертви нацистських переслідувань», де визначені правові, економічні та організаційні засади державної політики стосовно цієї категорії громадян, в т.ч. і колишніх О., гарантовано їх захист та збереження пам'яті про них.
Під потужним міжнародним тиском у вересні 2000 в ФРН був створений Фонд «Пам'ять, відповідальність та майбутнє», в якому взяли участь не лише держава, а й промислові кола Німеччини. Завданням фонду стала виплата компенсації колишнім примусовим робітникам. За результатами його діяльності до червня 2007 (коли офіційно було завершено виплати) 1,6 млн людей в понад 100 країнах світу отримали загалом 4,37 млрд. євро. В Україні фонд здійснив виплати 471 000 претендентам, у т.ч. колишнім О. та їх спадкоємцям, у розмірі 867 млн. євро.
Літ.: Першина Т. Фашистский геноцид на Украине 1941–1944. — К., 1985; Spoerer M. Zwangsarbeit unter dem Hakenkreuz. Ausländische Zivilarbeiter, Kriegsgefangene und Häftlinge im Deutsche Reich und im besetztenEuropa 1939–1945. — Stuttgart, München, 2001; Полян П. Жертвы двух диктатур: Жизнь, труд, унижения и смерть советских военнопленных и остарбайтеров на чужбине и на родине. — Москва, 2002; Гальчак С.Д. «Східні робітники» з Поділля у Третьому райху: депортація, нацистська каторга, опір поневолювачам. — Вінниця, 2003; Невигадане. Усні історії остарбайтерів. — Х., 2004; Кравченко А., Батурин С. Українські невільники Третього райху (минуле і сучасність): публіцистична хроніка. — Львів, 2005; «… То була неволя»: Спогади та листи остарбайтерів. — К., 2006; Пастушенко Т.В. Остарбайтери з Київщини: вербування, примусова праця, репатріація (1942–1953 ) — К., 2009.
Т.В. Пастушенко, Т.С. Першина.
ОХМАТІВСЬКА БИТВА 1655 — одна з найбільших битв в історії національно-визвольної війни українського народу.
Наприкінці 1654 військо Речі Посполитої на чолі з коронними гетьманами С. Потоцьким і С. Лянцкоронським, а також С. Чарнецьким і К. Тишкевичем розпочало з допомогою ординців наступ на південно-західні кордони Української держави. Було взято Брацлав та кілька інших міст,
