професори Г. Рейн, В. Подвисоцький (Париж, 1889), приват-доцент М. Стражеско (Будапешт, 1989). До Монако на ІХ міжнародний зоологічний конгрес виїздив 1913 проф. О. Коротнєв. За участю С. Навашина відбувалися міжнародні конгреси ботаніків (Ітака, США, 1926), генетиків, де обраний почесним головою (Берлін, 1927), а в Кембріджі 1930 — віце-президентом.
Визнанням вкладу учених К.у. в розвиток наукових знань стало їх обрання до зарубіжних дослідницьких інституцій. 1843–1845 до Королівського товариства північних антикваріїв у Копенгагені були обрані О. Ставровський, С. Богородський, В. Домбровський, І. Леонов, 1861, 1870 до хімічних товариств у Парижі і Берліні — П. Алексєєв, 1861 до Всесвітнього офтомологічного товариства — Х. Гюббенет, 1888 до Бельгійського геологічного товариства — П. Тутковський тощо. Серед перших вчених К.у., які увійшли до складу Петербурзької академії наук, були В. Єрмаков (член-кореспондент, 1885), О. Коротнєв (член-кореспондент, 1903), М. Дашкевич (академік, 1907).
Наукові здобутки К.у. знаходили поширення в Європі і світі завдяки публікаціям університетських праць у науковій періодиці Франції, Німеччини, Австрії, Італії та ін. Рекордним за кількістю видань став підручник проф. В. Подвисоцького «Основи загальної патології» (1891–1892), перекладений 17 іноземними мовами й удостоєний премії Академії наук у Петербурзі. Результатами київських досліджень послуговувалися вітчизняні і зарубіжні фахівці різних галузей промисловості, сільського виробництва, медицини. 1897 великий резонанс викликала експедиція на чолі з проф.
В.Високовичем для вивчення і боротьби проти чуми в Індії.
Від 2-ї пол. 20 ст. участь К.у. у міжнародному співробітництві розгорнулася на основі двосторонніх договорів. У такий спосіб у 1960-х рр. почали здійснюватися науково-освітні обміни з університетами Кракова, Лейпцига, Тампере, Дебрецена, Брно тощо. Нині К.у. підтримує зв'язки і співпрацює з десятками університетів Німеччини, Польщі, Словаччини, Угорщини, США, Канади, Італії, Великої Британії, Японії та інших країн світу.
Літ.: Биографический словарь профессоров и преподавателей императорского университета св. Владимира (1834–1884). — К., 1884; Владимирский-Буданов М.Ф. Пятидесятилетие императорского университета св. Владимира. — К., 1884; Історія Київського університету. 1834–1959. — К., 1959; Киевский университет. Документы и материалы. — К., 1984; Київський університет імені Тараса Шевченка. Сторінки історії і сьогодення. — К.,1994; Катренко А.М., Катренко Я.А. Наукові зв'язки Київського університету. 1834-1917 роки. — К., 1994; З історії міжнародних зв'язків України: наука і освіта (ХІХ — 30-ті роки ХХ ст.). Документи і матеріали. — К., 1999; Шульгин В. История университета св. Владимира. — К., 2000; Нариси історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
1834–2004. — К., 2004; Іваненко О. Університет св. Володимира у міжна-
