(1815–1817, архіт. В. Гесте), новий будинок Київської академії (1822–1825, архіт. А. Меленський), приміщення Ніжинської гімназії вищих наук князя О.О. Безбородька (1824, архіт. Л. Руска), дзвіниця Успенського собору в Харкові (1824–1833, архіт. Є. Васильєв), Оссоленіум (1826–1827, архіт.
П. Нобіле та Ю. Бем), Львівська ратуша (1827–1835, архіт. Й. Маркль, Ф. Трешер), будинок Київського університету (1837–1843, архіт. В. Беретті) тощо.
На засадах К. розвивалася творчість видатного скульптора І. Мартоса — автора проекту пам'ятника А.-Е. Рішельє в Одесі (1823–1828), Потьомкіну-Таврійському в Херсоні (1829–1836) та ін. Мартос започаткував своєрідний тип надмогильних пам'ятників. У співавторстві з Ж. Тома де Томоном він створив проект надгробка генерал-фельдмаршала П. Румянцева-Задунайського в Успенському соборі Києво-Печерської лаври (1797–1805). Мартос також є автором проекту надмогильного пам'ятника К. Розумовському в Батурині (1803–1805) та І. Висоцькому на кладовищі Видубецького монастиря (20-ті рр. 19 ст.). У стилі К. виконано пам'ятник князю Володимиру в Києві (1850–1853, автори — В. Демут-Малиновський, П. Клодт, О. Тон). До львівських пам'яток К. належать фонтани на площі Ринок з фігурами Нептуна, Діани, Амфітріти, Адоніса (1793, автор — Г. Вітвер), роботи скульптора А. Шімзера — надгробні пам'ятники й декоративне оздоблення будівель Львова. Риси К. простежуються в розписах Андріївської церкви в Києві, палаців Розумовських у Києві, Козельці, Покорщині, Яготині, Глухові, Почепі, палацу Вишневецьких у с. Вишнівці на Тернопільщині, палацах П. Завадовського в Ляличах та Комбурлеїв у Хотині. Мотиви К. характерні для іконостасів собору Різдва Богородиці в Козельці, собору Мгарського монастиря поблизу Лубен, Почепського Свято-Воскресенського собору. У стилі К. працював живописець В. Боровиковський. У літературі К. позначився на творчості Ф. Прокоповича, І. Котляревського, П. ГулакаАртемовського, Г. Квітки-Основ'яненка та ін. Традиції К. в музичному мистецтві справили вплив на композиторів М. Березовського й Д. Бортнянського.
Літ.: Нариси з історії українського мистецтва. — К., 1966; Мистецтво кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ століття. — К., 1969, т. 4, кн. 1; Попович М.В. Нарис історії культури України. — К., 1999; Ковальчук Х.І.
Особливості архітектури Львова наприкінці ХVІІІ — першої половини ХІХ ст. (стильові тенденції та типологія споруд): Автореф… канд. архітектури. — Львів., 2005.
О.А. Іваненко.
КОДАЦЬКА ОБЛОГА 1648 — одна з військових операцій Визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої сер. 17 ст. Відбувалася навколо фортеці Кодак, зведеної польським урядом у липні 1635 за проектом
