Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf/73

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Літ.: Сборник документов ООН. — М., 1972; Международное право в сфере защиты прав человека. — М., 1989.

А.Ю. Мартинов.

КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ЧОРНОГО МОРЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ (БУХАРЕСТСЬКА КОНВЕНЦІЯ) 1992. Підписана у Бухаресті 21 квітня 1992 в рамках налагодження співпраці країн Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС) Болгарією, Грузією, Румунією, Росією, Туреччиною та Україною. Ратифікована Верховною Радою України 22 квітня 1993.

Конвенція створила комплексну систему управління прибережними зонами. Основною метою екологічної політики було визначено раціональне користування природними ресурсами та захист водного простору Чорного моря. Правовими нормами конвенції також визначено механізм погодження національного законодавства у галузі екології з регіональним підходом до захисту Чорного моря від забруднення. Головним виконавчим наднаціональним органом, покликаним координувати цю роботу, є Секретаріат комісії по Чорному морю.

У жовтні 1996 на саміті ЧЕС у Стамбулі конвенція набула чинності. Було затверджено також Чорноморську екологічну програму, яка визначила «екологічно проблемні» зони. В Україні такими зонами було названо Балаклаву, Євпаторію, Севастополь, Ялту, Гурзуф, Іллічівськ, Красноперекопськ. Контрольні функції за виконанням положень конвенції покладено на екологічний комітет Парламентської асамблеї ЧЕС. На початку 21 ст. актуальність положенням конвенції додають проекти побудови нових нафтових та газопроводів по дну Чорного моря та проекти видобутку вуглеводневої сировини на Чорноморському шельфі (о. Зміїний).

Літ.: офіційний сайт Організації Чорноморського економічного співробітництва — http://www.bsec-organization.org/Pages/homepage.aspx

О.М. Горенко.

КОНВЕНЦІЯ «ПРО МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ ОБ'ЄДНАННЯ» МІЖ УРЯДОМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ НА ЕМІГРАЦІЇ ТА ДОНСЬКОЮ ДЕМОКРАТИЧНОЮ ГРУПОЮ 1921. Укладена 2 квітня 1921 у м. Тарнув (Польща) і підписана міністром закордонних справ УНР А. Ніковським та заступником голови Донського військового округу М. Гнилорибовим. Конвенція декларувала взаємне визнання суверенності сторін. Щодо визначення міждержавних кордонів, то воно покладалось на парламентські установи обох держав. До того часу Область війська донського визнавалася у географічних межах станом на 1917. Сторони зобов'язувались працювати у союзному контакті, підтримувати й допомагати одна одній, здійснювати військово-політичне керів-