порядку денного 7-го конгресу (1931) було внесено питання про пацифікацію: від української делегації виступила М. Рудницька, яка закликала взяти під захист переслідуване українське населення Галичини. На 8-му конгресі (1932) М. Рудницька виступила з критичною оцінкою діяльності Ліги Націй щодо розгляду петицій представників національних меншин, зокрема українських петицій з питань пацифікації, військової колонізації та українських політв'язнів. На 9-му конгресі (1933) обговорювалися питання масового голоду в СРСР. Від імені українців Польщі та Румунії з осудом дій комуністичного режиму виступила М. Рудницька. У резолюції, ухваленій за пропозицією генерального секретаря конгресів Е. Амменде, висловлювалася подяка всім, хто брав участь в акціях допомоги голодуючому населення в СРСР, та містився заклик до продовження таких акцій.
Літ.: Кушнір В.В. Українці Галичини на європейських конгресах національних меншин 1925–1938 рр. // Збірник наукових праць Одеського державного політехнічного університету, 1998, № 5; Газін В.П. Економіка і зовнішня політика Веймарської республіки (1925–1933 рр.): східноєвропейські аспекти. — Кам'янець-Подільський, 1999.
Н.В. Кривець.
КОНОТОПСЬКА (Соснівська) БИТВА 1659. Відбулася 27–29 червня (7–9 липня) 1659 між об'єднаною козацько-татарсько-польською армією під проводом гетьмана Івана Виговського і московським військом на чолі із князем Олексієм Трубецьким поблизу Конотопа (нині місто Сумської області).
Стала кульмінацією конфлікту між Україною і Московською державою, спричиненого укладенням гетьманом І. Виговським у вересні 1658 Гадяцького договору — союзу з Річчю Посполитою і проведеними ним відразу потому військовими операціями проти московських гарнізонів і промосковських козацьких залог в містах Києві, Лохвиці, Ромнах та ін. У січні 1659 майже 150-тисячне московське військо князя Олексія Трубецького рушило на Україну і 19 (29) квітня підійшло до Конотопу. Упродовж наступних двох місяців воно безуспішно намагався взяти в облогу це місто, що утримувалося козацькою залогою полковника Григорія Гуляницького. 27 червня (7 липня) на підступах до Конотопа отаборилась і армія І. Виговського. Залишивши її основну частину за р. Соснівка, гетьман із незначним загоном атакував російське військо і відразу почав відступати. Цим маневром І. Виговський ввів супротивника в оману відносно чисельності своєї армії. Навздогін йому було кинуто кінноту, очолювану князями Семеном Пожарським і Семеном Львовим. 29 червня (9 липня) відбулася вирішальна баталія, в результаті якої російська кіннота була розбита, князі потрапили у полон. У результаті цих подій облогу з Конотопу було знято, а московські війська залишили межі України.
