Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf/80

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Договором сторони врегулювали взаємні територіальні претензії, що постали внаслідок війни 1683–1699 між Портою і «Священною лігою», до складу якої входила Росія. К.м.д. проголошував перемир'я терміном дії на 30 років. Більшість його статей стосувалася питань зміни кордонів і використання прикордонних зон. Росія отримала право на володіння м. Азов (з усіма прилеглими до нього територіями) й частиною Кубані. Землі у пониззі Дніпра відійшли до Порти, яка, проте, зобов'язувалась ліквідувати фортеці Тавань, Кізик-кермен, Нусрет-кермен і Сагін-кермен, розташовані в цій місцевості. Території від Перекопського перешийка до р. Міус і від Запорозької Січі до Очакова (по Дніпру) не підлягали заселенню і мали використовуватися підданими обох сторін для промислів (рибальства, бджільництва, полювання та ін.), які не оподатковувалися. Кожна зі сторін гарантувала іншій безпеку від нападів своїх підданих; Росія звільнялася від сплати щорічної данини Кримському ханству.

Деякі статті підтверджували права Росії на утримання в Константинополі постійного посланця й безперешкодне паломництво до Єрусалима своїх підданих.

Договір підписали повноважні посланці сторін — думний радник Ємел'ян Украінцев і думний дяк Іван Чєрєдєєв (з боку Росії, царя Петра І) та верховний візир Мегмет Рамі і таємний секретар Александр Маврокордато (з боку Порти, султана Мустафи Хана).

Літ.: Олешкова С.Ф. Русско-турецкие отношения в начале ХVIII в. — М., 1971; Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. — К., 1991, т. 3.; Санин Г.А. Границы России и Крымского ханства во второй половине XVII — первой половине XVIII вв. В кн.: Проблемы истории и археологии Крыма. — Симферополь, 1994; Кордони Війська Запорозького та діяльність російськотурецької межової комісії 1705 р. — Запоріжжя, 2003.

В.В. Піскіжова.

КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1712. Двостороння угода між Російською та Османською імперіями, укладена у м. Константинополі (нині м. Стамбул) 23 (12) квітня 1712. Юридично закріпила закінчення війни, яку оголосила Порта 9 грудня 1711 та 27 січня 1712 внаслідок порушення Росією попереднього — Прутського трактату 1711. До початку перемовин російська сторона була змушена виконати першу статтю прутської угоди — віддати туркам фортецю Азов, а іншу — Таганрог — зруйнувати.

К.м.д. був підписаний представниками царського уряду П. Шафіровим і М. Шереметевим, з боку Туреччини — великим візиром Юсуф-пашею.

Активну посередницьку діяльність у перемовинах вели англійський та голландський посли в Османській імперії.