видавати надзвичайні укази. Верхня палата (палата панів) рейхсрату складалася зі спадкових та дожиттєвих членів, які призначались імператором.
До складу нижньої палати (палати депутатів) входили представники земель (що мали власні сейми й ландтаги), які обиралися на основі куріальної системи за високим майновим та віковим цензом.
Боротьба за загальне виборче право увінчалась успіхом лише 1906, коли палата депутатів ухвалила закон, за яким це право надавалося всьому населенню чоловічої статі, яке досягло 24 років. Конституція запровадила загальну військову повинність, юридично визнала цивільний шлюб, закріпила низку інших демократичних перетворень. Деякі положення нової конституції мали важливе значення для українського населення Австрії. Так, ст. 19 Конституційного закону про загальні права громадян королівств і областей, які представлені в рейхсраті, від 21 грудня 1867 встановлювала, що: 1) усі народи держави, які належать до різних рас, рівні в правах; 2) кожна раса має невід'ємне право підтримувати і культивувати свою національність і свою мову; 3) держава визнає за всіма мовами, вживаними в областях монархії, рівне право на використання у школах і при здійсненні функцій та різноманітних актів державного життя; 4) в областях, населення яких належить до різних рас, установи народної освіти повинні бути організовані таким чином, щоб кожна раса мала можливість отримувати власною мовою необхідні елементи своєї освіти. Ст. 2 цього акта проголошувала рівність усіх громадян перед законом, а ст. 3 — однакову доступність державних посад для всіх осіб, які мають права австрійського громадянства. У такому вигляді конституція проіснувала до розпаду АвстроУгорщини 1918.
Літ.: Пристер Е. Краткая история Австрии. — М., 1952; История Венгрии — М., 1972, т. 2; The peoples of Eastern Habsburg Lands by Robert A. Kann, Zdenek V. David. A history of East-Central Europe, vol. 6. — Washington, 1984; Dejiny Československa, t. 2: 1648–1918. — Praha, 1990; Історія Австрії. — Львів, 2002.
І.Б. Усенко, М.В. Кірсенко.
КОНСТИТУЦІЯ ДРУГОЇ РЕЧІПОСПОЛИТОЇ 1921. Ухвалена 17 березня Законодавчим сеймом Другої Речіпосполитої. Робота над підготовкою основного закону тривала з січня 1919.
Текст Березневої конституції, а під такою назвою вона увійшла до історії, складається з короткого вступу і 7 розділів, що містять 126 статей: І. Річпосполита (республіка) — ст. 1–2; ІІ. Законодавча влада — ст. 3–38; ІІІ. Виконавча влада — ст. 39–73; ІV. Судова влада — ст. 74–86; V. Загальні громадянські обов'язки і права — ст. 87–124; VІ. Загальні положення — ст. 125; VІІ. Тимчасові постанови — ст. 126.
