автономії Підкарпатській Русі всіляко затягувалося центральною владою і лише в умовах внутрішньополітичної і міжнародної європейської кризи у жовтні 1938 Підкарпатська Русь слідом за Словаччиною одержала реальну автономію — 11 жовтня було призначено її перший автономний уряд.
Третя складова Конституції ЧСР — Закон про принципи мовного права — також містила положення, що регулювали дану сферу суспільних відносин у Підкарпатській Русі. У параграфі 6 цього закону зазначалося: «Соймові, створеному на території Підкарпатської Русі, надається право врегулювати питання про мову для цієї території способом, сумісним із єдністю Чехословацької держави (стаття 10 Сен-Жерменського договору). До часу, поки таке врегулювання не здійснюється, застосовується цей закон із врахуванням особливих правових умов цієї території». Це означало, що в Підкарпатській Русі так звана «чехословацька мова» тимчасово отримувала статус «офіційної державної мови», хоча права національних меншин застережувалися, наприклад, зобов'язаннями прокуратури республіки «формулювати публічне звинувачення проти звинуваченого, який говорить іншою мовою, також і цією мовою, а при нагоді тільки цією мовою».
К.Ч.Р., на думку фахівців, була однією з найдемократичніших у післявоєнній Центральній Європі і забезпечувала своїм громадянам винятково широкі права і свободи, узаконені в 5 розділі. Це, насамперед, рівність усіх перед законом, незалежно від мови, національності, віросповідання; свобода особи і майна, тобто право поселятися на будь-якій території, набувати нерухомості й займатися там діяльністю, що приносить прибуток в рамках загальноправових норм; недоторканність житла; свобода друку, зборів і право збиратися мирно і без зброї та створювати товариства; право петицій; таємниця листування; свобода викладання і совісті, свобода висловлення думок тощо. Основний Закон ЧСР передбачав також наявність органу контролю в особі Конституційного суду, склад та механізм функціонування якого регламентувався Законом про Конституційний суд, прийнятим Національними Зборами 9 березня 1920. Формально Конституція ЧСР діяла до лютого 1948.
Літ.: Бисага Ю.М. Створення підвалин державно-правової політики Чехословаччини в 20-х роках XX століття. — Ужгород, 1997; Болдижар М., Мосні П. Державно-правовий статус Закарпаття (Підкарпатської Русі) в складі Чехословаччини. — Ужгород, 2002; Ванечек В. История государства и права Чехословакии. — М., 1981; Державно-правовий статус Закарпаття у складі Чехословаччини у 1919–1945 роках. — Ужгород, 1997; Кравчук О.М. Національна політика Чехословацької республіки. 1918–1929 рр. — Вінниця, 2007; Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней. — М., 1988; Кірсенко М. Чеські землі в міжнародних відносинах Центральної Європи 1918–1920. Політико-дипломатична історія з доби становлення Чехословацької республіки. — К., 1997; Фирсов Е.Ф. Эволю-
