й формували свої громади (Одеса, Харків, Київ). 1917 у Києві кількість тільки членів «Французького альянсу» складала близько 630 чол.
В Україні Ф. найчастіше пов'язували свої фахові заняття з шовківництвом, виноградарством, виноробством, скотарством, збутом товарів. 1725 під орудою І. Фігієра постав київський шовкопрядильний завод. Ф. належала першість у відродженні культури виноградної лозі на українському Півдні. З 1802 ними започаткована підготовка виноробів в училищі в Судаку. Упродовж 1826–1840 у Причорномор'ї діяла заснована Ф. «Компанія для вдосконалення й продажу кримських вин». Зусиллями Ф. там же набуло розвитку тонкорунне вівчарство, розведення якого розпочав марселець Рувьє, який 1830 мав отару в 37 тис. голів.
В 19 — на поч. 20 ст. у зв'язку з розширенням видобувної і переробної промисловості, впровадженням електротехніки, посилився приплив з Франції інженерів і підприємців. У цей період розвідувальні роботи, пов'язані з відкриттям залізорудних родовищ, здійснили Ле-Пле в Дніпровсько-Донецькому регіоні, Бояр — на Керченському півострові. За проектом інженера Шатільйона у степовій зоні започатковується артезіанське водопостачання. Сталий характер набула французька присутність у сфері освіті, де засновниками навчальних пансіонатів стали де Вольсей (Одеса, Бедичев), Граф (Київ), Перрімонд (Златополь) тощо. Вчителі — Ф. викладали французьку мову і словесність в усіх гімназіях, ліцеях, університетах. На найбільший в Україні осередок франкомовних видань в 19 ст. перетворилася Одеса, де виходили перші на українському Півдні газети «Messager de la Russia mйridional» («Вісник полудневої Росії», 1820–1823), «Journal d'Odessa» («Одеська газета», з 1831). Центрами книжкової торгівлі в 1-й пол. 19 ст. стали крамниці Сорона і Мієвіля з «кабінетами для читання» в Одесі та інших містах. Збиранням і дослідженням історичних старожитностей займалися археологи де Монпере, Бертьє-Делагард, Дюбрюкс. З Україною було пов'язано життя і творчість письменника О. Бальзака, художників М. Ге, Ф. Рубо — автора «Севастопольської панорами», етнографа, дослідника Київщини Д. Де ля Фліза. В ХІХ ст. театральну панораму України прикрашали виступи знаних в Європі артистів драми М. Жорж, С. Бернар, А. Жюдік, В. Коклена-старшого і А. Коклена-молодшого, Ф. Галіппо, Ж. Муне-Сюллі, уславлених скрипалів Ю. Ріса, А.Марто та ін. Розвитку циркового мистецтва сприяла діяльність антрепренера Ж. Годфруа, який спорудив у 1857 в Одесі перший в Україні стаціонарний будинок для цирку. Вихідці з Франції брали участь у визвольних рухах в Україні. З членами Південного товариства декабристів співробітничали полковник І. Поліньяк, учитель В. Фурньє. Пропагатором «вільнодумства» серед молоді Ніжинської гімназії вищих наук у 1820-х був професор І. Ландражин.
