верфі зійшов перший корабель — 66-гарматний фрегат «Слава Катерини»; у будівництві його та інших суден взяв участь Ф.Ф. Ушаков — невдовзі адмірал, переможець баталій з турецьким флотом на Чорному і Середземному морях.
1786 у Х. проживали майже 10 тис. осіб. Крім військових і поселенців з України і Росії було багато іноземців — «різномовних з великої частини Європи», за свідченням прибулої сюди 1787 російської імператриці.
Х. став колискою і першою базою Чорноморського флоту (засновано адміралтейство) і водночас торговельним портом. Вже 1780 сюди було доставлено греками вантажі з Архіпелагу. 1784 від причалу Х. відійшли до Франції 4 судна з пшеницею та іншими продуктами сільського господарства, 1787 — 19 суден; того ж року прибули з Марселя 18 торговельних кораблів. В останній третині 18 ст. через херсонський порт здійснювалися торговельні зв'язки, крім Франції, з Італією, Іспанією та іншими країнами. Головними статтями експорту були зерно і ліс, який сплавлявся з верхів'їв Дніпра; номенклатуру імпорту складали текстильні вироби, цукор, фарби, прянощі, меблі. Тут вперше на українському Півдні відкрили свої дипломатичні представництва західноєвропейські держави, серед них 1787 генеральне консульство Неаполітанського королівства.
Одним з найбільшим посередників у міжнародній торгівлі Х. став 1781 торговельний дім марсельського негоціанта А.Антуана, який виступав пропагатором розширення товарообігу між портами південної України і Франції — у виданій в Парижі 1805 книзі «Історичні нариси про торгівлю та навігацію на Чорному морі». Він же почав вкладати капітали у розбудову виробничої сфери Х. (салотопний завод).
У цей час важливе місце посіла боротьба з епідеміями. У 1780-х рр. у ліквідації чуми активну участь взяв лікар, основоположник вітчизняної епідеміології, вихованець Києво-Могилянської академії, Страсбурзького та Лейденського університетів Д.С. Самойлович. У Х. працював також англійський філантроп Джон Говард, який безкоштовно подавав медичну допомогу хворим жителям; пам'ять його увінчана обеліском, відкритим у місті 1820.
Побудова наприкінці 18 ст. одеського порту, який перебрав на себе основні потоки чорноморської торгівлі, призвело до скорочення міжнародних комерційних операцій в Х. Разом з тим місто залишилося центром суднобудування, яке нарощувало свої потужності. 1797 була заснована ще одна — міська верф, де почали будувати торговельні судна і човни, частина їх йшла на продаж за кордоном. Протягом 1810–1830 тут було спущено на воду 356 суден.
Під час Кримської війни 1853–1856 Х. перетворився на центральний пункт зосередження військових резервів, які поповнювали військові час-
