Літ.: История Югославии. — М., 1963; Вукчевич С. История Хорватии. — М., 2011.
А.Ю. Мартинов.
ХОТИНСЬКА ВІЙНА 1620–1621 — війна Оттоманської Порти проти Речі Посполитої. Розпочалася внаслідок політичних змагань за панування над південно-східним регіоном Європи. Конфліктну ситуацію підігрівали претензії Польщі на домінування в Молдові, що знаходилася у васальній залежності від Порти, а також виступи запорозьких козаків, які упродовж 1613–1620 здійснили кілька військових походів на турецькі володіння: захопили і спалили порти Синоп, Трапезунд та Варну, спустошили Кафу і навіть околиці Константинополя.
На початку вересня 1620 майже 60-тис. турецьке військо Іскандерапаші висадилося на чорноморському узбережжі в районі кочівлі Буджацької орди і, об'єднавшись з татарами (близько 40 тис. вояків), вирушило на Молдову, де на той час володарював ставленик Туреччини, італієць за походженням Гаспар Граціані, який відкрито перейшов на бік поляків. Для захисту молдовського господаря польський король Сигізмунд III спромігся відрядити лише 9-тис. військо на чолі з коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, у складі якого перебувало близько 1,6 тис. реєстрових козаків. Сам же молдовський господар зміг зібрати 600 вояків.
20 вересня в боях під Цецорою, що неподалік від м. Ясси, поляки зазнали поразки: багато їх потрапило у полон, загинув і сам Жолкевський.
Ще тривалий час потому татари спустошували Галичину і Поділля та впритул підійшли до Львова й Перемишля. У відповідь козаки Запорозької Січі захопили молдовський Білгород, зруйнували десятки татарських містечок Кримського узбережжя.
Тимчасом султан Осман II, натхнений перемогою під Цецорою, зібравши 300 тис. армію, вирушив у похід (квітень 1621).
Польщу підтримала Запорозька Січ. Після затвердження Сигізмундом III висунутих українською стороною вимог (збільшення козацького реєстру до 20 тис., ліквідація урядової посади «козацького старшого», визнання митрополитом Київським Іова Борецького, висвяченого Єрусалимським патріархом Феофаном та ін.), 40 тис. козаків під проводом гетьмана Якова Бородавки рушило до Молдови.
Наприкінці серпня польське військо у складі близько 57 тис. жовнірів під проводом коронного гетьмана Яна Кароля Ходкевича вже перебувало біля Хотинської фортеці. Невдовзі до нього приєдналися запорожці, які напередодні після страти Якова Бородавки обрали гетьманом Петра Сагайдачного.
