форма створення книг проіснувала до IV ст., коли вже остаточно запанували зшиті рукописи-кодекси (книги у сучасному розумінні). Показані на карті реалії відповідають III–V ст. і місцями вказують на її поточні доповнення та редагування.
У ХІХ ст. карту розділили на складові 11 аркушів пергамену ("сегменти"). Дійшла Певтінгерова карта до нас у непоганому стані. Змістом її є увесь світ, відомий за часів пізньої Античності – від Атлантики на заході до Індії на сході, від Північного (Льодовитого) океану до гір внутрішньої Африки на півдні. Завданням карти було не зобразити цей світ у його реальних пропорціях і формах, а бути "шляховиком"-ітинерарієм – схемою мережі суходільних доріг із позначенням найбільших міст, станцій, переправ та відстаней між ними. Через таку мету і
