включають атлантичне узбережжя Європи, північний берег Африки, до Балтики та Британських островів, а на сході — з Червоним морем. Згодом з найпопулярніших фрагментів таких карт почали робити книжкові зшитки (морські атласи). Основними елементами карти були берегова лінія та компасні румби, що виходили з "рози вітрів". Підписувалися порти та об'єкти узбережжя, елементи гідрографії (скелі, мілини). Порти і прибережні міста містили позначки з прапорами та геральдичними символами, які вказували на їх державну, етнічну або конфесійну приналежність.
Вражає точність деяких портоланів. Виконане українським ученим-географом А. Гордєєвим комп'ютерне порівняння берегової лінії Чорного моря, зображеного на портоланах П. Вісконте (1313 та 1318), з Каталанського атласу 1475 та ін., із зображенням сучасного космічного знімку показують розбіжність лише у 2-7 %. І якщо брати оновлення інформації, то обриси берегів на портоланах з
