Сторінка:Україна на карті Європи.pdf/35

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Новгород) та на згаданому Каталанському атласі 1375. З 1482 (портолан Хайме Бертрана) у широкій перспективі морських карт з'являється мальований персонаж "Rey de Rossia" (або "Russia") – "король Русі", основним опонентом якого є намальований поруч з шаблюкою "король Тартарії". Розмір фігурок володарів позначав рівень могутності та суверенітету держави. Імовірно, що посилення Московії часів Івана ІІІ вивело її у перелік східноєвропейських держав. Цікавим нюансом було те, що європейські правителі зображені у коронах, а азіатські – у тюрбанах. "Король Русі" – ані так, ані так, буває з якоюсь страшною рудою бородою. Можливо це траплялося з огляду на його неясну далеким каталанцям "цивілізаційну приналежність" – до європейсько-християнскього світу або ж до Азії. Згодом автори усе-таки надягають на нього корону, він збільшується в розмірі у порівнянні з королем тартарів, а з часів Івана Грозного останній стає другорядною маленькою фігуркою. Інший напрям щодо Русі – вгору Прутом і Дністром – не було якось уточнено. Але характерно, що портолани позначали назви суверенних (сучасною мовою) держав, а наші землі входили тоді, за цими критеріями, до Литви або Польщі. Тому бачимо скоріше регіональні назви (як от Поділля), аніж загальні. Можливо "Русія" в бік Прута і Дністра є також регіональною щодо львівського Руського воєводства корони Польської. Але державні кордони на портоланах не позначалися, і ми тут можемо лише робити припущення.

***

У XV ст. відбувається революція у картографічному світобаченні західних європейців. Із загроженої, а згодом поваленої турками-османами Візантії на захід рушило чимало грецьких учених, які принесли з собою ще багато рукописів, наукових праць та іншої античної спадщини, втраченої Заходом. Потрапили туди, зокрема, й візантійські варіанти карт Клавдія Птолемея, які ілюстрували йо-

35