Новгород) та на згаданому Каталанському атласі 1375.
З 1482 (портолан Хайме Бертрана) у широкій перспективі морських карт з'являється мальований персонаж "Rey
de Rossia" (або "Russia") – "король Русі", основним опонентом якого є намальований поруч з шаблюкою "король
Тартарії". Розмір фігурок володарів позначав рівень могутності та суверенітету держави. Імовірно, що посилення Московії часів Івана ІІІ вивело її у перелік східноєвропейських держав. Цікавим нюансом було те, що європейські правителі зображені у коронах, а азіатські – у
тюрбанах. "Король Русі" – ані так, ані так, буває з якоюсь
страшною рудою бородою. Можливо це траплялося з
огляду на його неясну далеким каталанцям "цивілізаційну приналежність" – до європейсько-християнскього світу або ж до Азії. Згодом автори усе-таки надягають на
нього корону, він збільшується в розмірі у порівнянні з
королем тартарів, а з часів Івана Грозного останній стає
другорядною маленькою фігуркою. Інший напрям щодо
Русі – вгору Прутом і Дністром – не було якось уточнено.
Але характерно, що портолани позначали назви суверенних (сучасною мовою) держав, а наші землі входили тоді,
за цими критеріями, до Литви або Польщі. Тому бачимо
скоріше регіональні назви (як от Поділля), аніж загальні.
Можливо "Русія" в бік Прута і Дністра є також регіональною щодо львівського Руського воєводства корони Польської. Але державні кордони на портоланах не позначалися, і ми тут можемо лише робити припущення.
У XV ст. відбувається революція у картографічному світобаченні західних європейців. Із загроженої, а згодом поваленої турками-османами Візантії на захід рушило чимало грецьких учених, які принесли з собою ще багато рукописів, наукових праць та іншої античної спадщини, втраченої Заходом. Потрапили туди, зокрема, й візантійські варіанти карт Клавдія Птолемея, які ілюстрували йо-