Сторінка:Україна на карті Європи.pdf/44

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Очевидно, що етимологія назв "україна" та "окраїна" – ідентична, позначаючи порубіжжя. Проте в нашому контексті кар'єра "україни" виявилася вражаючою у порівнянні з російською "окраїною", яка по мірі колонізації степу не набула самостійного значення та чіткої локалізації. Несвідомими промоторами "України" виступили, звісно, запорозькі козаки, які створили на цій "україні" вкрай своєрідну військову спільноту, історична місія та активність якої виплеснули "Україну" зі справжньої окраїни на землі середньої і початкової Русі – на усю Середню Наддніпрянщину. З часів Хмельницького "Русь" та "Україна" стають синонімами[1]. Русь – назва цілком історична, "заслужена" і традиційна, вживана у політичній риториці; Україна ж в лихах важкого протиборства козацтва з Річчю Посполитою, Москвою та Османською імперією стає за часів Руїни, словами російської дослідниці Т.Таїрової-Яковлевої, "емоційною вітчизною". Цей процес "накладання назв" добре відбиває вислів гетьмана Петра Дорошенка "Україна наша Руська".

Однак варто згадати ще одну локалізацію Русі, властиву погляду "із Заходу", особливо тих, хто мандрував чи мешкав у землях Центральної Європи. Із часів завоювання володінь колишнього "короля Русі" Данила Галицького Казимиром ІІІ Великим, а надто створення Руського воєводства із центром у Львові (1434) "Русь" мала чітку адміністративну локалізацію у Прикарпатті, у той час як решта колишньої Русі у її найширшому значенні (білоруські, новгородські та московські терени) представляли собою конгломерат різних держав, князівств з різними назвами, і жодне з них не звалося Руссю, – якщо не рахувати третю, часто призабуту частину назви Великого князівства Литовського, Жемаїтського і Руського. Тому

44
  1. Третім синонімом щодо Середнього Придніпров'я за Хмельницького був ще грецький термін "Росія" – урочиста назва Русі у православній церковній риториці. Лише з другої половини XVII ст. ця назва разом з українськими ієрархами та ченцями "перетікає" у Московщину, а з 1721 р. з «подачі» киянина Феофана Прокоповича перетворюється на офіційну назву – "Російська імперія".