єнних дій, чим, власне, і стала "Україна або козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії" (1712) нюрнберзького картографа Йоганна Баптиста Гоманна (1664–1724) (рис. 17). Гоманн – фундатор німецької школи видання атласів (ця карта була поміщеною саме у його атласі) – намагався стежити за впровадженням на картах актуальних політичних та військових реалій, змін кордонів та міжнародної ситуації. Людиною він був шанованою, і невдовзі, у 1715 був призначений Географом Імператора Священної римської імперії.
Через це на покладеній за основу карті Боплана (вона була "першоджерелом" більшості французьких та центральноєвропейських карт українських теренів того часу) винесені на картуш гетьман Мазепа та його прибічники, позначено місце Полтавської битви. Проте для нас, окрім цієї актуалізації для західних європейців подій боротьби за Україну, важлива ще констатація на картуші: "Україна – земля [країна] козаків", що знову піднімало цю назву з регіональної на рівень країни-держави. Згадаємо, що для Боплана "самодостатність" України як країни (попри наявність внутрішніх провінцій) була "неостаточною" з огляду на те, що вона як політичний новотвір відбувалася саме при ньому. Вона "виникає", вона є лише Наддніпрянщиною, по суті без західної прикарпатської Русі, і те що вона "країна", ще не робить її "державою", окремою від Польщі.
