Сторінка:Україна на карті Європи.pdf/68

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ти 1854–1860 рр.) (рис. 18). На загально-географічній карті "Сучасної Європи. 1855" ми бачимо одночасно Україну та Малоросію (Petite Russie). Україна — по обидва береги Середнього Дніпра, Малоросія — від Чернігова до Слобожанщини; однак перебувають вони в одному контурі-просторі, який охоплює Київську, Чернігівську, Полтавську та Харківську губернії (кордони самих губерній на цій карті не показані).

Рис. 18. Фрагмент карті «Сучасна Європа» з атласу Дюфура, 1855, Париж

Аналогічне виділення контуром торкається етнічної Польщі, смуги західного регіону Російської імперії (від Прибалтики до Поділля) та смуги південного (від Прута уздовж Чорного моря), Півночі та Поволжя. Тут ми можемо спостерігати становлення французького, німецького та англійського (і похідного від нього американського) районування Європейської Росії, яке запанує саме з середини ХІХ ст.: Велика Росія, Малоросія, Західна Росія, Польща, Казань (Поволжя), Південна Росія (Північне Причорномор'я і Передкавказзя) (рис. 19). Прикметно, що у випадку Малоросії це не збігалося з власним росій-

68