такою красномовною назвою, а тільки вказує, що таким було бажання самого новоспеченого полковника. Для з’ясування ідейних спонук Орлика важливе значення має побіжно згадане дослідницею звернення Станіслава Лещинського до короля Людовіка від 11 листопада 1747 р. Процитуймо цей документ:
«Пан Орлик мені доповідає, що Король відзначив його своєю милістю, створивши піхотний полк на основі залучення закордонних вояків; аби викликати його задоволення, він бажає, щоб він носив ім’я “Королівські поляки”; я запевняю Вас, що нічого не могло би бути більш зворушливим для мене, ніж бачити королівське військо під назвою моєї Нації, яка буде таким чином гідно відзначена, якщо Його Величність захоче надати це ім’я. Те, чого мені залишається ще бажати, щоб це притягнуло багато Польського дворянства на службу Королю. Я хотів би бачити його все під прапорами Його Величності і сподіваюся, що Ви надасте своє покровительство цьому проектові і мені […]»[1]
Таким чином, нове призначення мало на меті реалізувати давнє бажання Орлика служити «його Нації», тобто річпосполитській шляхті. Зрештою сам полковник не забарився виявити свою ідентичність, чітко вказавши у реєстрі полку, складеному 1748 р., місце свого народження — «Польська Україна»[2]. Це не відповідало історичній дійсності, адже народився Петро-Григорій не на правому березі Дніпра, де була Польська Україна, а на лівому, в підросійській Гетьманщині. Утім ця коротка згадка є напрочуд гарною ілюстрацією того, що людина сама формувала свою ідентичність і обирала бажане для себе місце народження згідно власних світоглядних переконань. Яким чином виконував Орлик свою місію по збиранню під прапорами Франції польсько-литовської шляхти видно хоча б з того, що вже у 1751 р. 7 офіцерів полку (з 31-го) походили з території Речі Посполитої (6 — з Корони, 1 — з Литви). Усе це були молоді — до 30 років особи, які гуртувалися навколо свого досвідченого, 48-річного на той час, полковника. У полку, щоправда, було багато й шведських офіцерів — 7 (один з них народився у Гурі в Польщі)[3]. Тим не менше, лише після
- ↑ «Le Roy veut bien que le r[égimen]t de M[onsieu]r d’Orlik porte le nom de Royal-Pologne infanterie […]. M[onsieu]r Orlyk me mande que le Roy luy a fait la grâce, de faire créer un Régiment d’infanterie sur le pied étranger, pour comble sa satisfaction il souhaite qu’il porte le nom de Royal-Pologne, je vous avoue que rien ne peut-être plus flattent pour moy que de voir les armes du Roy sous le nom de ma Nation qui en sera très honoré si Sa M[ajes]té veut accorder cette grâce. Ce qui me le ferait désirer encore est que cela attirera beaucoup de noblesse Polonaise au service du Roy. Je voudrais la voire toutte entière sous ses drapeaux ainsy j’espère que Vous accordera Votre protection à ce projet et à moy d’être assurer de mon amitié inviolable avec laquelle je suis de tout mon cœur Votre très affective Stanislas Roy». (SHD, DAT, série Xв, carton 7, cahier Royal-Pologne, fol. 35v [Stanislas Leszczinski à Louis XV, Lunéville, le 11 novembre 1747].
- ↑ Ibid., [Régiment Royal-Pologne infanterie allemande: Contrôle par rang d’ancienneté de Messieurs les Officiers dudit Régiment 1751].
- ↑ «Noms de baptême et de famille — Monsieur Pierre-Grégoire comte d’Orlick. Pays et lieux de naissance — En Ukraine Polonais. Age — 48. Taille (pieds, pouces, lignes) — 5, 7, 6. Service de France en différents régiments — Commiss[ion] du Lieut[enant] Col[onel] a la suite du Col[onel] Gén[éral] de Dra[gones] le 24 janvier 1734; celle de Col[onel] 1er jan[vier] 1735; lettre de passe à la suite du rég[iment] Roy[al] allemand le 22 août 1744; Brigadier le 1er mai 1745; maréchal de camp le 10 mai 1748. Service en pays étrangers — Service de Suède (volontaire) 1718, Enseigne de dragons à pied 1720; Service de Saxe — Lieut[enant] des gardes à pied 1720, Capitaine idem. 1725; Service de Pologne — Gén[éral]-adjudant 1726, Gén[éral] adjudant du Roy de Pologne». (Ibid.).
