Сторінка:Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи (2014).pdf/149

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Леонід Зашкільняк

Українська історіографія у міжвоєнній Польщі:
шляхи легітимації національної історії

До початку Першої світової війни в Галичині сформувався потужний центр українського політикуму, громадянського суспільства, національно-культурного руху та історіографії, який відіграв провідну роль в реалізації завдань національно-визвольної боротьби українців загалом. Унаслідок поразки українського національного руху 1917–1921 років території Галичини, Західної Волині, Підляшшя і Берестейщини опинились в складі відновленої Польської Республіки. Становище і розвиток західноукраїнських земель у складі Польщі на сьогодні докладно, а часом і емоційно презентовані в сучасній українській історіографії.

В еволюції суспільної думки і формуванні суспільної свідомості української спільноти в Польщі міжвоєнного періоду помітну роль відіграла українська історична наука, осередки якої продовжували діяти і навіть розвиватися всупереч несприятливим обставинам і політиці польських урядів. За останні шість десятиліть розвиток історичних студій в західноукраїнських землях в загальних рисах представлені в науковій літературі[1]. В незалежній Україні вийшли друком численні монографічні та статейні студії персоналістичного характеру, присвячені багатьом знаним українським історикам першої половини ХХ ст., перелік яких є довгим, а зміст — традиційним, не позбавленим апологетичних тенденцій.

  1. Узагальнюючі нариси про галицьку історіографію та в цілому українську історіографію в Польщі були підготовлені багатьма знаними істориками, зокрема, й сучасниками — Д. Дорошенком, М. Андрусяком, Б. Крупницьким, О. Оглоблиним, І. Колесник, Я. Калакурою та іншими. Див.: Андрусяк М. Українська історіографія 1921–1930 рр. // Літопис Червоної Калини. — Львів, 1932. — Число 9–10; Його ж. Українська історіографія: Погляд на розвиток і характер української історіографії упродовж 900 років (1039–1939) // Збірник Українського наукового інституту в Америці. — Сент-Поль; Прага, 1939; Дорошенко Д. І. Огляд української історіографії. Державна школа: Історія. Політологія. Право. — К., 1996; Колесник І. І. Українська історіографія XVIII — поч. ХХ ст. — К., 2000; Крупницький Б. Історіознавчі проблеми історії України: Збірник статей. Мюнхен, 1959; Оглоблин О. Українська історіографія 1917–1956. — К., 2003 (перше видання 1957 р.); Масненко В. Історична думка та націотворення в Україні (кінець ХІХ — перша третина ХХ ст.). — К., Черкаси, 2001; Калакура Я. Українська історіографія. Курс лекцій. — К., 2004 та ін.