Сторінка:Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи (2014).pdf/91

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


змінив рішення після того, як Грушевський без його відома втягнув його у критику «Історії України-Русі» Миколи Аркаса[1]. Тим не менш, Грушевський і Липинський підтримували товариські стосунки, причому Липинський писав шанобливі листи до старійшини українських істориків та ділився з ним матеріалами[2]. Грушевський навіть запропонував змінити назву запланованої української версії статті «Два моменти з історії пореволюційної України», яку Липинський думав опублікувати у «Літературно-науковому віснику»[3]. Тоді Липинський запропонував назву «На переломі (З історії української політики в половині XVII століття)», з якої він зберіг першу фразу, коли після революції надрукував доопрацьовану україномовну версію цієї роботи.

Липинський включив частину глави 6-го тому «Історії» Грушевського у свій збірник «З історії України» (він також опублікував низку оголошень та бібліографічних заміток про публікації Грушевського). Липинський використав перекладений польською мовою перевірений та авторизований Грушевським уривок під назвою «Українська шляхта на рубежі XVI та XVII століть» для обґрунтування свого твердження у праці «Stanisław Michał Krzyczewski», що до повстання приєдналися тисячі шляхтичів[4]. У другому виданні 2-ої частини 8-го тому «Історії України-Руси», що з’явилася 1922 року, але фактично була написана перед українською революцією, Грушевський позитивно оцінив внесок Липинського у «досі малодосліджену» тему участі шляхти у повстанні та впливу на нього, згадавши працю «З історії України»[5]. Основний дисонанс в їх відносинах пролунав, коли Липинський передав свій голос Степану Томашівському, який ви-

  1. Лист від 21–28 серпня 1908 р. від Липинського до Василя Доманицького // Липинський В. Листування (А–Ж). — С. 507–509. Про рішення Липинського див. передмову Ігоря Гирича до листів Липинського до Грушевського у кн.: Листування Михайла Грушевського / Під ред. Любомира Винара. Серія: Епістолярні джерела грушевськознавства. — Т. 2. — Київ та ін., 2001. — С. 275. Про рецензію на книгу Аркаса див. листи Доманицького до Аркаса, опубліковані Інною Старовойтенко у виданні: Український археографічний щорічник. Нова серія. — Т. 10–11 (13–14). — К., 2006. — С. 565–566; про вихід Липинського з редакції «Літературно-наукового вісника» див.: Там само. — С. 574. Всі листи передруковані у кн.: «Історія України-Русі» у листуванні Миколи Аркаса з Василем Доманицьким. 1906–1909 роки / Під ред. Інни Старовойтенко. — Київ, 2009. В цій же книзі передруковані рецензія Липинського з «Літературно-наукового вісника» (с. 225–236) та відгук Грушевського на неї (с. 237–241).
  2. Див. п’ятдесят п’ять листів, опублікованих у кн.: Липинський В. Листування (А–Ж). — С. 352–414. Разом із одним додатковим листом вони раніше були оприлюднені у кн.: Листування Михайла Грушевського. — Т. 2. — С. 271–327. Листи проаналізовані Ігорем Гиричем у передмові (с. 272–275), що містить перелік публікацій, де він їх цитував. Порівн.: Вступне слово Гирича до збірки листів Липинського, планованої у 1990-х рр., проте так і не надрукованої: Вячеслав Липинський у світлі його листування за дореволюційних часів // Український історик. — 1999. — Ч. 2–4 (141–143). — С. 110–142.
  3. Див. Лист від 21 грудня 1912 (3 січня 1913 р. за новим стилем) // Липинський В. Листування (А–Ж). — С. 404–405.
  4. Hruszewski Michał. Szlachta ukraińska na przełomie XVI–XVII wieku // Z dziejów Ukrainy. — S. 1–46.
  5. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VIII. — Ч. ІІ. — С. 223; у англомовному виданні: Hrushevsky M. History. — Vol. 8. — P. 703.