Це точний передрук книжечки: Українська Академія Наук. Найголовніщі правила Українського Правопису. Державне видавництво. Київ 1921. (Затверджено Народним Комісаром Освіти УСРР. Гриньком. Друкується як офіційно ухвалене Спільним Зібранням Академії 17.V. і 12.VII.1919 та 29.II.1920 р.) Академичне видання. Неодмінний Секретар Академії, акад. А. Кримський. Р. В. Ц. Київ. 8-ма Радянська друкарня. 15 000). Стор. 16, м. 8°.
1. Букву ї пишемо з початку слова або з початку складу, коли тільки вона вимовляється як йі: їдець, їдкий, їдцем, їжа, їжак, їзда, їздити, її, їй, їсти, їхати, їхній, Україна, твоїми, мої, свої, Ївга, троїстий.
Після приголосних звуків букви ї ніколи не пишемо (хіба що з апострофом, § 4).
2. З початку слова, коли не вимовляється йі, треба писати і (а не и): Іван, іграшка, іду, істина, ілля, іскра, ікавка, ім'я, іспит, існувати, істота, іти, ірод, іржа, ірпень.
- Примітка: але перед н мож: инший, инколи, иней, иноді.
3. Букву йо пишемо з початку слова або з початку складу за голосним звуком: його, йому, йолоп, твойого, твойому; після приголосних, за невеликими винятками,
