Сторінка:Українська літературна мова й правопис. 1922.pdf/19

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

без наголосу, то воно може змінюватися на ьо: польовий, лойовий, грошовий.

22. У закінченні прикметників -ський, -цький пишемо ь після с, ц: бабський, братський, панський, людський, Томашівський, козацький, ткацький, німецький, молодецький.

23. У другому ступені прикметників пишемо -іший (а не -ійший): старіший, миліший.

24. Однаково добре пишемо: гарнесенький і гарнісінький, білесенький і білісінький (але не гарнісенький, не білісенький).

25. У літературному українському письмі переважно вживається форми займенника цей, ця, це, рідше сей, ся, се.

26. Часточку ся треба писати вкупі з дієсловом: проситься, носиться, береться.

27. У дієсловах, у другій особі однини теперішнього та майбутнього часу, пишемо -шся (а не -сся, або -я): судишся, водишся, боятимешся.

28. У дієсловах, у третій особі однини й множини теперішнього та майбутнього часу, пишемо -ться (а не -цця, або -ця): судиться, судяться, губиться, губляться, заборонюється, братиметься, боятимуться.