Сторінка:Українська літературна мова й правопис. 1922.pdf/47

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Чудний — дивний, чудовий (а чудний = смішний, придуркуватий).
Шуба — кожух, кожушок, кожушанка, хутро.
Шутити, шутка — шуткувати, жартувати, жарт, шуткуваннє.
Щадженнє — ощадність.
Язик — мова.
Ярина — городина (а ярина = збіжжє, що сіється весною).


Форми і вирази (переважно полонізми), що вживаються в галицькій мові і яких нема в наддніпрянській.
 

 

1) Зворотний заіменник себе, собою вживавається тут не в такому значінню, як за Збручем; там не можна сказати „Іван і Петро знають себе і часто розмовляють з собою, хоч і віддалені від себе“, бо це значилоб, що Іван і Петро знають кожний сам себе і кожний з них має звичку розмовляти сам з собою. Наддніпрянці це речення висловлять так: „Іван і Петро знаються між собою і часто розмовляють один з одним, хоч і віддалені один від одного.

2) Приіменник для чого, для того тут теж вживається, як і в польській мові, не