Сторінка:Українське мовознавство. №11. 1983.pdf/116

“А-а, котино,
Засни, мала дитино!” /Пісні Поділля/.

Також вимогами рими диктується нерідко у піснях вживання дериваційних оказіоналізмів, які ніколи в живій народній мові не існували, а виникли у фольклорній поетиці й лише їй належать: селина, дівана, атласин, жонач, козина та інші. Наприклад:

“Ночував я в селині,
Не чурав я в новині” /Рекрутські та солдатські пісні/;

“Прийшла біда у Гайсин
Та вбралася в атласин.
В Гайсині люди энакомі
I на атласи лакомі” /Пісні Явдохи Зуїхи/.

Добір відповідних суфіксальних іменникових дериватів поряд з іншими чинниками сприяв створенню відчуття ритму в пісенних зразкак. Через те народнопоетичні твори відзначаються винятковою музикальністю, мелодійністю.

Таким чином, мова українських народних ліричних пісень характеризуєтъся багатством іменників, маркованих суфіксами з емоційно-експресивним значенням. Експресивні суфікси в одним із засобів художньої виразності, афективності мови. Тому суфіксальні іменникові словоформи, вживані у народнопісенній ліриці, відіграють важливу стилістичну ролљ.

¹ Чабаненко В. А. Мовні контрасти і мовна експресія. — Мовознавство, 1979, № 2, с. 44-49. ² Оссовецкий И. А. Стилистические функции некоторых суфриксов имен существительных в русской народной лирической песне. — Тр. ин-та языкознания. М., 1957, т. 7, с. 466-504. ³ Іжакевич Г. П. Українсько-російські мовні зв'язки радянського часу. К., 1969, с. 292. ⁴ Потебня А. А. Из записок по русской грамматике. М., 1968, т. 3, с. 78.

Подана до редколегії 17.03.82

 

В. С. Сидорець, канд. філол. наук,
Мозир. пед. ін-т

 

НЕОДНОСЛІВНІ ДІЄСЛІВНІ НОМІНАНТИ В ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНИХ СТАТТЯХ І. Я. ФРАНКА

 

Творча спадщина І.Я.Франка ― невичерпне джерело для різних наукових досліджень. Мовна практика Великого Каменяра, яка увібра-