Активно використовує І.Я.Франко неоднослівні номінанти, які на дериваційному рівні істотно доповнюють опозицію зворотність — незворотність дієслів. Так, словотвірний механізм не “випрацював” дієслова дозволитися із значенням пасивного стану дії. Це значення реалізує номінант одержати дозвіл. Наприклад: “По смерті свойого вітця, Герцен одержав дозвіл виїхати за границю і, покинувши Росію в січні 1847 р., не повернув до неї вже ніколи”. Навпаки, дієслово надіятися не має незворотного відповідника надіяти, а також не має значення доконаного виду. На допомогу приходить номінант додати надії: “Він чув у собі силу, а успіх “Терези Ракен” додав йому надії і вказав, де є властива дорога для його таланту”.
Письменник звертається до неоднослівних дієслівних номінантів, коли йому необхідно точніше підкреслити міру значимості тієї чи іншої дії. Так, номінанти виробити відповідь, доконати перекладу виражають більш інтенсивний спосіб дії в порівнянні з дієсловами відповісти, перакласти: “Щоб виробити собі ясну відповідь на сі питання, треба поперед усього знати, коли і серед яких обставин була написана ся драма”; “Характерне для Совінського також те, що він одинокий з поляків доконав перекладу Шевченкових “Гайдамаків” і видав його з першою студією про нашого Кобзаря”. Менш інтенсивний, ніж у дієслів переважати, доказувати спосіб дії з відтінком тривалості передають номінанти брати перевагу, давати докази: “Всевладний Цезар, славний побідами і генієм, старіється, сонце його генія померкло, перевагу беруть людські слабості: пиха, зарозузмілість, забобонність і впертість”; “Амлет дає в Англії докази свойого надзвичайного розуму, жениться з королівською дочкою”.
Номінанти дійти до просвітлення, довести до настрою використуються І. Франком замість дієслів просвітитися, настроїти з метою зробити сильніший акцент за результативності дії: “Інші, більш грубошкірі слов'яни потребують довгих літ, щоб дійти до такого просвітлення, а багато, багато їх не доходить до нього й зовсім ніколи”; “Ми знаємо, що довело молодого поета до такого настрою”.
Нерідко з літературно-критичних статтях І.Франка неоднослівні номінанти заповнюють “вакуумні” місця в опозиції доконаний-недоконаний вид дієслова. Так, наприклад, дієслово подорожувати має тільки значення недоконаного виду, а номінант відбувати подорож — і недоконаного, і доконаного (відбувати подорож): “В маю відбув
