чому Франко вживає не дієслово намалювати з розмовний відтінком, а номінант дати малюнок в наступному реченні: ”В Клеопатрі дав нам Шекспір малюнок жінки з безмірно скомплікованою психікою”.
Наведені приклади потверджують думку про чітку архітектоніку Франкової фрази, про доцільність в ній кожного елемента.
Вивчення мовних особливостей літературно-критичних статей І. Я. Франка тільки починається. Результати такого вивчення дадуть можливість вирішити питання про внесок Франка в формування літературно-публіцистичного стилю.
Додана до редколегії 22.04.82
Полтав. пед. ін-т
Оригінальна і багатобарвна палітра словесних образів у художній прозі Івана Франка створюється різноманітними мовно-зображувальними засобами, серед яких помітне місце належить поетично-образним фразеологічним одиницям /ФО/, що виступають, за визначенням В. В. Виноградова, ”естетично організуючим структурним елементом стилю”[1]. Вони служать яскравим і експресивним засобом розкриття ідейно-художніх задумів письменника, його активного ставлення до дійсності, оскільки фразеологічне значення майстерно введених у художній контекст ФО ”містить не стільки ознаки заново пізнаних реалій, скільки емоційно-суб'єктивне ставлення до вже пізнанаго, виражаючи різні об'єкти інтроспекції /емоції, психічний стан і т. ін./”[2]. Наприклад: ”Дуже то красно з вашої сторони, — сказав з легкою насмішкою Бляйберг, — але я також не думаю купувати кота в мішку!”; ”Леон почервонів як рак, а й будовничого товсте лице налилося кров'ю”.
Функціональні й експресивні властивості ФО, утворюючи разом з іншими образними засобами мови єдине ціле, набувають відповідно до ідейно-художнього змісту творів І. Франка певного стилістичного значения, під яким розуміється сукупність взаємопов'язаних образних, емоційних, експресивних й оцінювальних елементів у семантичній структурі ФО[3]. Порівняємо у контексті: ”Його вони до старості пек-
- ↑ Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. M., 1963, c. 119.
- ↑ Алефиренко Н. Ф. О статусе фразеологического значения среди семантических единиц других уровней языка. – В сб.: Проблемы фразеологии. Тула, 1980, с.97.
- ↑ Федосов И. А. Функционально-стилистическая дифференциация русской фразеологии. Ростов н/Д. 1977, c. 15.
