у значенні “дивитися” набагато виразніший від нейтрального стилістичного рівня і характеризується негативним забарвленням. Отже, функціонально-стилістичний компонент стилістичного значення цих слів репрезентує народно-розмовне мовлення. Експресивно-стилістичний компонент — підвищена експресія, негативний оцінювальний момент. Відчуваючи ці компоненти стилістичного значення, І. Франко вводить ці слова до складу фразеологічних одиниць шибонути у голову і вилупити очі, щоб надати їм відповідних стілістиних ознак — підсилити їх художньо-зображувальний вплив. Наприклад: “Мирослава ще вагувалась. Але, втім, нова якась дума шибонула їй у голову — вона взяла перстень, відвертаючись, удаваним голосом сказала: Дякую” /порівняємо; прийти в голову/; “Герман, перепуджений і здивований, вилупив на нього /Готліба/ очі" /вставити очі в когось або щось. Таким чином, слова з чітко виділеним експресивно-стилістичним компонентом не тільки не знебарвлюються серед інших нейтральних елементів, а навпаки, зберігають своє стилістичне значення і навіть впливать на стилістичні властивості цього фразеологізму, стаючи домінантою його семантичної структури.
Відзначені стилістичні властивості ФО зумовлюють їх текстотвірні функції”[1]. Текстотвірний потенціал фразеологізмів прозових творів І. Франка значною мірою визначається їх тенденцією до варіювання компонентного складу, що дозволяє письменникові урізноманітнювати узуальні й оказіональні мовні засоби організації цілого тексту. Якщо слова залишаються у процесі творчої роботи письменника без змін /винятки мають спорадичний характер/, тобто зберігається принаймні недоторканою формальна /зовнішня/ тотожність слова при можливих семантичних перетвореннях, то ФО досить часто з стилістичною метою піддаються різноманітним змінам — формальним і семантичним.
Серед різноманітних фразеологічних варіантів письменник найчастіше використовує фразеологічну метатезу, в основі якої лежить здатність багатьох фразеологізмів змінювати свої внутрішні смитагматичні відношення /послідовність компонентів ФО/.
Фразеологічна метатеза проявляється, як правило, у позиційних змінах дієслівних компонентів ФО. Наприклад: “Всї відотхнули, ожили, мов гора звалилася з їх грудей”; “Відітхнув Максим, немов гора з грудей його звалилося. і сміливіше почав порядкувати свою ватагу”.
Така лабільність дієслівних компонентів ФО урізноманітнює їх синтагматичні зв'язки і стилістичні властивості. Так, вживання діє-
- ↑ Чернышева И. И. Текстообразующие потенции фразеологических единиц. — В кн.: Лингвистика текста. М., 1976, с. 256.
