Переднє слово. Як усі слов'янські (і всі індо-европейські) мови, і українська мова не являє собою суцільно-однорідної одиниці. Вона складається з більшої кількости говорів, що своїми особливими прикметами не раз дуже різко поміж собою різняться. Коли приглянемось суті речи уважніше, то знаходимо багато язикових різниць навіть між окремими місцевостями в межах того самого говору. Оті відмінності можуть заходити у вимові (фізіології) звуків, у формах (флексії, морфології), в порядку висловлюваних гадок (складні-синтаксі), в словнику (лексикальній скарбниці), — але ніколи в усіх цих випадках рівночасно, — бо тоді треба було-б говорити про відрубність (про цілковиту окремішність, або приналежність до иншої мови) даної говірки. Отож, більша кількість говірок, що відзначаються спільними основними рисами, творять групу; а групи (одної спільної формації) творять говори (діялекти) даної мови. Всі говори, що зачислюються до одної мови, повинні відноситися до тої самої основи, повинні мати спільну вихідну точку в історії та належати (до певної міри) спільному історичному розвиткові; те, що їх робить говорами — це й є нерівномірний і нерівночасний поступ розвитку мови в усіх її територіяльних частинах.
Діялектологічна дисципліна займається саме досліджуванням, розподілом та належною оцінкою говорів. В цьому лежить велика користь для мовознавства; результатом діялектологічних дослідів (порівняння одних говорів з другими — з одного боку, та з історичними пам'ятками — з другого) є цікаві правила розвитку мови, що їх називаємо звичайно язиковими (звуковими, то-що) законами. Таким робом доходимо помалу до пізнання і розуміння процесу формування мови; отак довідуємося найкраще про взаємне споріднення говорів, а далі і мов.
Діялектологія послуговується двома методами: генетичною (досліджує повставання звуків, місця їхньої артикуляції) і акустичною (нотує експериментальним способом слухові вражіння мови); застосування лиш одної із цих двох метод — не завсіди дає бажані успіхи, найкраще — коли обидві взаємно одна одну доповнюють. Я поклав собі за завдання опрацювати (артикуляційно-дескриптивною методою) звукові, морфологічні і почасти лексикальні з'явища
