постійного блукання по світу, Сковорода любив зупинятися по манастирях і знаходив там для себе і притулок, і можливість окремого, віддаленого від всіх життя, і дружні відносини. Так, він ще раз відвідав Київ і три місяці прожив у свого родича, настоятеля Київської пустелі, Юстина. Потім покинувши Київ, він оселився в Охтирському манастиреві у свого приятеля архимандрита Венедикта; чудове місце, де стояв манастир, і щира прихильність цього ченця зробили на нього гарний вплив, заспокоювали його: тут він углублявся в себе і віддавався самоспізнанню[1]. Як говорить Ковалинський, він перебував по таких манастирях — Старо-харківському, Харківському училищному[2]. Охтирському[3], Сумському[4], Святогорському[5], Сеннянському[6], і додамо від себе, Куряжському[7], тоб-то майже по всіх манастирях Харківщини. Зрозуміле, що, користуючись великим авторитетом серед настоятелів та братії і звикши завжди і хоч де висловлювати свої погляди, Сковорода поводився і тут так, як в Київо-Печерській Лаврі, тоб-то говорив, що думав, навчав, проповідував.
З де-якими представниками білого духівництва Сковорода також мав постійні і дружні знайомства та зносини. Це була та група суспільства, з поступовими представниками якої у Сковороди було багато спільних духовних інтересів. Цілком природньо, що не всім їм була приємна його християнська, або краще сказати, антихристиянська філософія, але були і такі, що сприймали і її, а більшість, треба сказати, з глибокою цікавістю слухала його живе, усне слово, а потім переходила й до його рукописних творів і засвоювала з них найзрозуміліше для себе. Духівництво було близьке Сковороді й своїм життям. Відомо, що він не був і не бажав бути аскетом: це його найбільше приваблював простий, близький до народнього побут сільського білого духівництва. Ближче за инших стояв до Сковороди піп Яків Правицький. Ми маємо документальний матеріял для характеристики їхніх взаємовідносин: це листи Григ. Сав. до Правицького. Яків Правицький був на парафії в селі Бабаях (всього кілька верст від Харкову), що належали в XVIII ст. П. А. Щербініну і був у дуже дружніх відноси-
- ↑ Там-же, ст. 27–28.
- ↑ При ньому влаштовано колегіум.
- ↑ Охтирський Троїцький манастир у 4 верстах від Охтирки (повітове місто на Харківщині); біля манастиря чудові краєвиди, що до цього кращий за нього є тільки Святогорський манастир.
- ↑ Тепер скасований; раніше стояв коло Сум.
- ↑ Тепер існуючий.
- ↑ Скасований тепер Сіннянський Покровский ман. у 7 верстах від бувшого міста Сінного в Богодухівському повіті.
- ↑ Про пробування в цьому манастиреві говорить він сам в листі до М. І. Ковалинського (Твори Г. С. Сковороди, ст. 103).
