що мають величезне значіння для усталення первотвору його праць і для узнання наукової цінности різних списків його творів. Документи, що стосуються до Гр. С. Сковороди були придбані Рум'янцевським музеєм від онуки його життєписця М. І. Ковалинського і складаються з 7 книг, оправлених в міцні червоні палятурки формату 16°, 4 книги під одним числом (1488) містять у собі 12 його творів-автобіографів. Перша уміщає в собі тільки один твір, що має такий заголовок: Асхань или симфонія, нареченная книга Асхань о познаніи самого себя иначе, аще не увеси самую тебе; о добрая в женах“, на 59 аркушах-четвертинах. На ній хронологічна дата: рождена 1767 р.; починається листом-присвятою М. І. Ковалинському, і з неї видно, що її написано в лісах Земборських в 10 гонах од Харкова. 2 книга містить в собі 3 твора: 1) Брань архистратига Михаила с сатаною о сем: легко быть благим, написано 1783 р. з листом до Мих. Ковалинського; 2) Жену Лотову, також з цікавим присвятним листом до М. Ковалинського. 3) Діялог или разглагол о древнем міре, написаний 1772 р. а даний як дар Мих. Ковалинському 1788 р. у 3-й книзі заміщено також 4 твори: 1) Діалог ім'я ему Потоп Зміин (беседует душа и нетленный дух) 1791 р. 16 серпня з закликом до Мих. Ковалинського; 2) Беседа двое; 3) Наркис, разглагол о том: узнай себе. В 4-й книзі міститься 5 творів: 1) Десятиглавная беседа о христианском добронравіи или начальная дверь к христіанскому добронравію, написано для молодого шляхетства Харківщини 1766 р., а поновлена 1780 р., 2) Книжечка называется ilenus Alcibiadis сиречь Икона Алкивіадская“, написана 28 березня 1776 р. (на Великдень) та піднесена в дар Степ. Ів. Тевяшову — (це теж саме, що Ізраїльський Змій, як видно з порівняння їх); 3) Ода Сидронієва „об уєдиненіи“; 4) Притча, нареченна Еродій (в ній розмовляють малпа з пташком Еродієвим про виховання) з присвятою приятелеві Сем. Никиф. Дятлову; 5) Сад божественных песней. З решти 3 книг, 2 містять в собі чорнетку та чистовик життєпису Гр. Сав. Сковороди, складеного його приятелем М. І. Ковалинським, автограф (№№ 1489 та 1490); під таким заголовком: „Жизнь Григорія Сковороды“. Писана 1796 р. в древнем вкусе, а 3-я (№ 1491) велике зібрання власноручних листів Гр. Савича до М. Ковалинського латинською мовою, з доданням де-яких творів — уривків (прозою і віршем) російською, латинською й грецькою мовами та листів до инших осіб.
