Сторінка:Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода.pdf/223

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

становить собою автограф, як і більшість листів (між иншим усі листи латинською мовою до Ковалинського). Усіх творів Сковороди надруковано було мною (у 2-м відділі) 16: 1) Наркис, 2) О древнем міре, 3) Беседа двое, 4) О душевном міре, 5) Алфавит мира, 6) Басни Харковскіе, 7 та 8) 2 вступні проповіді до курсу лекцій про християнське добронравіє, 9) Начальная дверь ко хрістіанскому добронравію, 10) Брань архистратига Михаила с сатаною, 11) Благодарный Еродій, 13) Убогій жайворонок, 13) Уривок з твору „Израильскій Змій“, 14 та 15) Сад божественных песней и разные стихотворенія. Різні поезії взято мною з автографу Сковороди, що містить в собі його листи до Ковалинського в Рум'янцівському (Ленінському) музею в Москві. 16) Переклад оди Сидронія про самітність.

Із 16 праць уперше з'явилося друком 9 (№№ 2 ,3, 4,[1] 5, 7, 8, 11, 13, 15, 16). Усі твори (за винятком № 12) надруковано з знайдених рукописів, при чому 12 з них становлять автографи і тільки 3 (4-й, 5-й і 6-й) — списки Церковно-Археологічного музею). Рукопису „Убогого Жайворонка“ ми не знайшли.

В додатку я вмістив 2 твора, що не належать, на мій погляд, Сковороді, але йому приписуються, та покажчик до латинських листів Сковороди, складений проф. І. В. Нетушілом. Друкуючи „Правду веры“ та „Правила нравоучительныя“, я бажав дати критиці матеріял до судження про ці праці, а ще й тому, що вони самі по собі досить цікаві; нарешті, я мав на увазі й те, що вони могли належати якому-небудь з учнів, або наслідувачів Сковороди.

Не ввійшли до ювилейного видання отакі праці Сковороди: 1) Асхань или симфонія: аще не увеси, 2) Більша частина рукопису „Израильского Змія“, 3) Книжечка о чтеніи Священного писанія или Жена Лотова, 4) Потоп Зміин, 5) Переклад творів Цицерона про старість, Переклад твору Плутарха про тишину серця (всі невидані). Але зо всіх цих рукописів знято копії, які зараз у мене зберегаються (перші чотирі рукописи — оригінальні, праці Сковороди і становлять автографи).

Моя книга вийшла з портретом Г. С. Сковороди, фотографією його могили та його почерку й печатки. Питання про портрет потрібне спеціяльного обслідування. Було декілька портретів Сковороди, що додавалися до різних його творів та статтей про нього: 1) При статті І. І. Срезневського“ в Утреній Звізді 1834 р. (скопійований в альманасі Кар-

  1. Раніше була надрукована зовсім инша редакція цього трактату.