Число певних творів Г. С Сковороди і їх реєстр. Певні його твори, що до нас не дійшли: Зміст усіх філософських трактатів Г. С. Сковороди й часи, коли їх було складено. Зміст його трактатів, присвячених алегоричному внутрішньому розумінню Біблії. Твори, що стоять на межі філософських і літературних; педагогічні твори літературного характеру.
Передусім ми повинні вирішити питання про кількість творів Сковороди. На перший погляд може здаватися, що це питання розвязати неважко: адже Сковорода сам залишив реєстр своїх праць у листі до М. І. Ковалинського (1790 р.) Тут він перелічує 15 оригінальних своїх творів та 7 перекладів, цеб-то ось та 1-а серія праць, що безумовно належать Сковороді: 1) Наркис — узнай себе. 2) Симфонія біблейних слов сему рех — сохраню пути; 3) симфонія: аще не увеси самую тебе і инш. 4) неграмотний Марко; 5) алфавит мира; 6) Разговор Кольцо; 7) древний мир; 8) жена Лотова; 9) брань Михайлова со сатаною; 10) икона Алкивіадськая[1]; 11) беседа 1-я нареченна Сіон; 12) беседа 2-я нареченна Сіон; 13) беседа 3-я, нареченна Двоє; 14) діалог — Душа і нетленный дух[2]; 15) притча нареченна Убогій жайворонок. Переклади: 1) „О старости“ — Цицерона; 2) о смерти; 3) о божьем правосудіи; 4) о хранении от долгов; 5) о спокойствії душевном; 6) о вожделении богатства — все це з Плутарха; 7) ода об уединеніи Сидронія. З цих творів ми маємо на руках 11 оригінальних та 3 переклади, бракує 4 оригінальних та 4 переклади. З оригінальних немає, власне, зовсім тільки трьох творів — 1) неграмотного Марка та 1–3 (двох бесід Сіон) що-ж до четвертої Симфонії — рех сохраню пути, то вона почасти увійшла, очевидно, в трактат про Наркиса, принаймні кінець Наркиса має в собі цю симфонію, хоч і там немов бракує початку[3]: вона починається з продовження притчи,
