Сторінка:Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода.pdf/231

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

що теж немов-би не закінчується. Потім треба подати ще де-які пояснення, що до оглавів творів Сковороди. Вони не відзначаються постійністю й сталістю, иноді той же самий твір має два оглави. Так, між иншим, і в даному реєстрі ми не знаходимо двох відомих творів Сковороди — Ізраїльського Змія й Потопа Змійного, але це тому, що вони фігурують тут під иншими назвами: перший — під назвою ікони Алкивіадськой, другий — діялога: „душа нетленный дух“. Сумніву, що до цього, не може бути жадного, бо в нашому розпорядженні є той і той, як автографи Сковороди, змістом же своїм ці рукописи тотожні. Потім ми не знаходимо тут і Асхані, та це знов таки тому, що вона фігурує під иншим заголовком — Симфонії — аще не увеси самую тебе… „Неграмотный Марко“ инакше зветься „Марко Препростый“, „Алфавит мира“ — Алфавит или букварь мира, Разговор Кольцо — инак, Дружеский разговор о душевном мире, жена Лотова — инак Книжечка о чтении Священного Писания нареченная „Жена Лотова“, Брань Михайлова со сатаною носить иншу назву: Брань архистратига Михайла с сатаною о сем: легко быть благим, Беседа 3-я, нареченна Двоє — инак зветься. Беседа нареченная Двое о том, что блаженным быть легко. Але реєстр, шо складав Г. С. Сковорода, не вичірпує всіх його науково-літературних творів, хоч-би вже тому, що складено його 1790 р., цеб-то за 4 роки до смерти Г. С. Сковороди, а за цей час він міг написати нові твори; мало цього: очевидно, він, забувши, не згадує про свої праці, написані до 1790 року, а саме: 1) начальная дверь ко христіанскому добронравію, написана ним ще 1766 року; 2) притча Благородний Еродій; 3) харковские басни: перші два твори дішли до нас в автографах самого Сковороди, цеб-то не викликають ніякого сумніву, а третій зберігся в кількох списках з присвятою в листі і знов таки і змістом своїм і викладом не викликає ніяких сумнівів що до автора. Таким чином оригінальних творів Сковороди вже не 15, а 18. Але й цим числом не вичірпується реєстр творів, що без сумніву належать Сковороді, і до нього треба додати ще 2 проповіді, що становлять вступ до його курсу христіянського добронравія, та твір під назвою „Пря бесу с Варсавой“. „Проповіді“ становлять собою автограф Сковороди і переховуються тепер у рукописному відділі Ленінградської Академії Наук, зміст їх цілком відповідає загальним поглядам Сковороди і зокрема тим думкам, що він розвинув у „Начальній двері ко христіянському добронравію“ і нарешті вони увійшли в один з його трактатів. Що ж до трактату „Пря бесу с Варсавою“, то список його є в книгозбірні Харківського університету, що-ж до змісту, то він тісно звязаний з трактатами „Бесіда двоє“ та „Борьба архистратига Михайла с сатаною“ (під Варсавою