Сторінка:Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода.pdf/233

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

звичайно, не можна ні на хвилинку припустити думки про свідоме підроблювання: причина полягала в тому, що редактор з довір'ям ставився до тих матеріялів, що йому надсилали, та й не міг він ставитися инакше, тому що сам переживав добу тодішнього загального захоплення пам'ятками народньої словесности, ним керувала не одна наукова зацікавленість, але й любов до цієї поетичної старовини, тут діяльну участь брали і розум і чуття, або краще сказати, раніш чуття, а потім розум. Цей художній матеріял викликав навіть у осіб, що його збирали, певний поетичний настрій та змушував їх братися за перо, щоб дати яке-небудь оповідання, поему та вірш. Надто така поетична творчість могутньо захопила М. І. Костомарова[1], тай І. І. Срезневський, як ми знаємо, надрукував повість „Майор“, де змалював Сковороду. Там він наводить, між иншим, уривки з думи Сковороди про Рай Земний (термін — дума належить самому Срезневському і ледви чи можна його прикласти до цього твору). Змістом своїм ця дума нагадує нам думки Г. С. Сковороди. Але ми не знаємо цього твору в цілому (може тут висловлювалися й такі думки, що їх ні в якому разі не можна приписати Сковороді), ми не знаємо, чи мав Срезневський у своїх руках автограф Сковороди, чи список, чи це, може, був список, на якому навіть не було ймення Сковороди і цю думу Сковороді приписували лишень на підставі чуток, може він її записав від сліпців-бандуристів, як Сковородинську псальму і тому-то й назвав її думою. Потім виникає питання, чому цього уривку немає в тому зошиті для нотаток, куди Срезневський записував свої виписки з творів Сковороди (цей зошит тепер є у нас). Чому, кінець-кінцем, він не згадує про нього в статті, надрукованій в „Молодику“, де перелічено всі ті твори Сковороди, які йому доводилося читати. Ось цей цікавий уривок. „В світі цьому шукати раю. Рай на небі, рай — небо, рай — бог. Ай, ай, ай. Грішник! А бог же де? Чи й йому хочеш дати уділ, як королеві, як каліфові, або як великому Монтезумі. Бог скрізь і скрізь, де бог, є рай і де нема бога, нема раю. Так є рай і на землі, бо і бог є на землі.

А де він на землі? Де благо! А де благо? Весь світ, вся вселенна є едина, велике благо, бо все створено благим творцом. І скрізь найдемо його. Не шукай його за Індом, не шукай по поверхів'ях Нилу, не будь ні магнатом, ні лихварем, ні Акидом, ні Пігмеєм. Будь тільки людиною. Люби бога, люби тією-ж любов'ю ближнього, всіх ближніх, всіх живих, як і мертвих та ненароджених. Всі вони брати

  1. Дивись Одеське видання творів Ієремії Галки (псевдонім Костомарова).