Сторінка:Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода.pdf/29

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

затримуватися не буду, бо робитиму це, коли буду наводити з них відповідні уривки. Коли-ж додати до них ще передані мені для використування спомини про Г. С. Сковороду старих дідів та бабів, записані Ізм. Ів. Срезневським, коли він проживав у Харкові, тоб-то в 30-х роках XIX віку, та факти з його-ж характеристики Сковороди в „Утренней Звезде“ 1834 року та листи, видані Срезневським та Каразиним у „Молодику“ Бецького за 1844 рік, та надзвичайно цінні спомини про нього Лубяновського, та анекдоти Баталіна й Ал. К. про зустріч Сковороди з Тихоном і поміщиком Тевяшовим („Москвитянин“ за 1849 рік), та два анекдоти, надруковані в Петербурзькому виданні його творів (1861 р.), та кілька документальних даних і листів до Сковороди у Гр. Петр. Данилевського, і нарешті, 9 листів Сковороди до священика в Бабаях Як. Правицького, виданих і перевиданнх Вс. Ізм. Срезневським, — то й матимемо поняття про основні перводжерела для біографії Сковороди, що були в науці до виходу в світ під моєю редакцією року 1894 збірника творів Сковороди, що значно поповнив ці перводжерела до його біографії. Я добув з Харківського історичного архиву і де-які архивні документи.

II.

„Григорій (син Сави) Сковорода, каже М. І. Ковалинський, вродився в Малій Росії, Київського намісництва, Лубенської округи в селі Чорнухах 1722 року. Ковалинський не каже, коли саме народився Сковорода. Але про це оповідає сам Сковорода: він написав вірш на день свого народження, який надіслав своєму учню (Соч. Сковороди під моїм редагуванням, І, стор. 85—86, лист 50-й); з хронології цього листа видно, що Сковорода народився 22-го ст. ст. листопаду 1922 року, а через те, що у XVIII ст. ріжниця між Юліянським і Григоріянським календарем була на 11 день, виходить, що день його народження припадає на наше 3 грудня 1722 року. Значить, ювілейна дата 200-х річчя є 3 грудня 1922 року. Батьки його були з простого люду: батько — козак, мати того-ж роду. „Вони мали мішщанський достаток середньої заможности, та чесністю, правдивістю, гостинністю, побожністю, лагідністю з сусідами визначались у свойому колі“. Ця звістка потрібує пояснень. Коли М. І. Ковалинський писав життепис Г. С. Сковороди в самому кінці XVIII ст., тоді справді були намісництва, заведені Катериною II, і на Україні, що втеряла свою політичну автономію, був такий-же адміністраційний поділ, при якім Лубенський повіт з селом Чорнухами входив у Київське намісництво, але 22 року, коли вродився Г. С. Сковорода, намісництв на Україні не було й вона поділялася на полки; Григорій-же Савич народився в селі