Сторінка:Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода.pdf/297

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

жити просто, у 10-й (Дві птиці), — що здатності збільшуються від практики, але сама по собі практика (без природнього хисту) ніщо, цеб-то потрібно і знання (scientia), а також і наука, цеб-то вправи (doctrina).

Наведім кілька зразків цих моральних висновків із байок — їхньої „сили“ в формуліровці самого Г. С. Сковороди. Розумна людина знає, що гудіти, а дурний базікає казна-що (у байці (Собаки ), серце та звички людини, хто вона така мають свідчити, а не зверхні прикмети; дерево по плодах спізнають (у байкі („Ворона й Чиж“), хто не любить у клопоту, повинен навчатися просто та небагато жити (в байці „Чиж та щиглик“); хто народився для того, щоб вічністю розважатися, тому приємніше жити по степах, гаях та садках ніж по містах (у байці „Орел та сорока“), краще у одного розумного та добродушного мати любов та шану, ніж у тисячі дурнів, — тут ми вже маємо зразок Сковородинської іронії, висловленої в яскравій афористичній формі (у байці „Сова і дрозд“); чим краще добро, тим більшим трудом окопалося, мов рівчаком, хто труда не перейде й до добра той не дійде (байка „Змія і буфон“); є кілька байок, де цей навчаючий висновок розмірами більший від байки та становить собою немов трактат (№ 18, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30). Иноді в тексті байки зустричається сатиричний елемент, навіть звязаний, з місцевим життям. Ось зразок такої хоч і незграбної з літературного боку, але-ж удатнішньої проти инших байок — „Мурашка та свиня“. Свиня з мурашкою суперечили за те, хто з них двох багатіший, а він був свідком правости та стороннім суддею. Чи багато в тебе хлібного зерна? — з гордовитою усмішкою запитала свиня, прошу повідомити, шановна пані. У мене повнісінька жменя добірного зерна, одповідала мурашка, свиня та віл зареготали, що сили. Так ось-же хай нам суддею буде пан віл, говорила свиня. Він більше 20 років з великою славою розвязував судові справи і можна сказати, що він між всією своєю братією найкращий юриста найдотепніший аритметик та алгебраїк. Його шляхетність може нам легко розвязати суперечку. Та він і в латинських диспутах надзвичайний здається, мистець. Віл після цих слів, сказаних мудрим звірем, зараз узяв рахівницю і за допомогою аритметичного помноження ухвалив такий вирок: „тому, що бідна мурашка тільки одну жменю зерна має, як сама призналася в тому добровільно, та й крім зерна нічого більше не вживає, а проти цього у пані свині ціла бочка, де є жмень 300 з третиною, того ради по всіх правах здорового міркування… „Не те ви порахували, пане воле, перебила мову мурашка. Натягніть окуляри та порахуйте на рахівниці видатки проти прибутків. Почалися суперечки і справу перенесено до вищого суду. Сила. Не