ватися, сказала на це змія: крім цього шляху нема иншого, щоб дістатися вам туди, де мені пощастило побувати“. Вдатніші від инших і байки „Щука та рак“ і „Чиж та щиглик“. Щука зобачивши солодку поживу, жадібно проковтнула її. Але раптом відчула схований у солодкості гачок що зав'яз у середини її. Рак це здалеку побачив і зустрівшись вранці зі щукою, запитав: Чому, ви, пані невеселі? Де подівся ваш кураж? Не знаю брате, щось сумно. Думаю для розваги попливти з Кременчука в Дунай. Дніпро остогид. А я знаю вашого суму джерело, — сказав рак: ви проковтнули гачка. Тепер вам не поможе ні швидкий Дунай, ні Ніл, що робить землі плодючою, ні Меандро веселовидий, ні золоті крильця.
Чиж вилетівши на волю, зустрів свого старого товариша щигла, і той у нього запитав: „Як ти друже мій визволився? Розкажи мені. Та трапилась чудна пригода (одповів бранець. Багатий турок приїхав з послом до нашого міста і вийшов подивитися на базар, зайшов і в той ряд, де продають птицю, там нас у одного господаря висіло коло 400 по клітках. Турок довго з жалем дивився, як ми один за одним виспівували, та запитав нарешті нашого господаря: „скільки прохаєш за всіх. 25 карб., — сказав той. Турок не довго думавши викинув нас на волю, та радів, дивлячись, як ми розліталися, куди хто хотів. А що тебе товаришу, замануло в неволю? „Солодка їжа та красна клітка, одповів щасливий. А тепер поки й помру, буду дякувати богові такою піснею: краще сухар з водою, ніж цукер з бідою.
Сила. Хто не любить клопот, той повинен навчатися просто жити.
Тут Сковорода наводить прислів'я; прислів'я він дуже любив та їх багато є по його байках, вони надають колоритности його стилеві. Цікава байка „Пустельник та друг його“, вставлена Г. С. Сковородою в його трактат „Ізраїльський Змій“.
Таким робом, Г. С. Сковорода є першим по часу байкарем на Слобожанщині і він міг вплинути що до цього на пізніших харківських байкарів, наприклад, на Масловича або Нахимова. Перший, безумовно, знав байки Сковороди, а другий розвинув його сюжет про кажанів та кротів, що не визнавали світла.
Звернемось тепер до мови в творах Сковороди. Що до цього питання, то ми маємо праці 4-х фаховців: одна з них — П. І. Житецького[1] присвячена оцінці тієї слов'яно руської мови, що нею Гр. С. писав свої твори; друга — проф. І. В. Нетушила, де подано оцінку латинської та грецької мови, що
- ↑ Житецький. „Энеида Котляревского и древнейший список ее“ Киевская старина, ноябрь 1899 г., ст. 149–152.
