|
Разных ум затеев полный — вот источник мятежей. |
Коли Сковорода називав мову цього перекладу українською, то він, очевидно, не уявляв яскраво тієї мови, що нею він писав вірші й прозу. Нема нічого дивного тому, що твори його, надто прозові, були недоступні простому народові не тільки змістом, ал й мовою. Зрозуміліші для народу були вірші Сковороди, але перш ніж перейти до народнього вжитку вони повинні були значно змінитись у мові. До таких віршів належить між иншими відома сатирична пісня, що починається словами „Всякому городу нрав и права“, поширена в багатьох редакціях — книжніх, півнародніх і народніх. Цікаво, що Сковорода складав иноді свої вірші під впливом народніх пісень, познаючи з них не так поетичні образи, як загальні ідеї, що більш, або менше відповідали його філософському світоглядові. Його прихильність до народньої пісні та народнього слова примушували його стати на шлях народнього письменника. До того-ж його змушував і народній склад його сатиричного розуму, нахил до рефлексії. Але Сковороді бракувало серйозного захоплення інтересу до долі того самого народу, серед якого він народився. Відціль несвідомість його в самому заході літературного викладу. Таким робом, слов'яно-українська мова поволі засвоюючи московські елементи, повинна була віддати своє місце літературній російській мові, якою цілком вільно вже володіли учні Скоророди. В цьому нас могли переконати виривки з твору одного з них Ковалинського. Таким робом, П. І. Житецький встановлює такі ґрунтовні тези що до мови творів Сковороди: 1) він завжди любив свою природню, цеб-то українську народню мову і в живій бесіді перевагу давав українскій мові, 2) у науково-літературних працях особливо прозових він вживав мови, що становила собою чудернацьку мішанину елементів — слів та форм церковно-слов'янських, українських та московських і нарешті своїх власних, мішаних, україно-московських і не тямив виразно, що таке українська мова 3) на підставі цього він робить висновок, що твори його, особливо прозові були недоступні для народу своєю мовою, любов до українських пісень то впливом, яких він складав свої вірші, та до народньої мови, могли зробити зі Сковороди українського письменника і мовою, але цьому на перешкоді стала відсутність серьйозного інтересу до долі українського народу.
Про мову і правопис в творах Сковороди ми маємо спеціяльну розвідку проф. Бузука, викликану 200-х річним ювілеєм Сковороди, святкованим в Одесі. На підставі лінгвістичного аналізу — звучні, морфології, складні і словника проф. Бузук доходить до таких висновків. Писав Сковорода всі свої твори (за винятком латинських і грецьких)
