Сторінка:Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода.pdf/378

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ідеї, життя, що цілком здійснювало всі накреслені ним вимоги. Віджили старі форми тодішнього життя, віджили й форми мандрівництва, засвоєні Сковородою; не втратила, однак, і не втратить своєї ваги ідея діяльности вченого мудреця серед народу, особливо серед селянства. Завжди матиме вагу його протест проти скам'янілих форм життя, надто в галузі релігійній; він не був атеїстом, але його релігія мала філософський характер і його бог не був християнським богом: це було абстрактне поняття вічности, розуму, правди, єдиний для нього початок монізму. Його філософія має тепер тільки історичний інтерес; вона мала метафізичний, часто схоластичний характер і навіть багато де в чому була супротивна матеріялізмові, переходячі у спіритуалізм. У його методах та доказах багато шкільної середнєвічної схоластики, але її раціоналістичні елементи збуджували критичну думку, і його філософське шукання істини утворювало ґрунт і для майбутнього справжнього цілком наукового світогляду, неможливого за тодішнього низького рівню наукового знання. Його наука про самопізнання, а надто теорія про природні здатності й виховання, мають вагу і являють практичний інтерес навіть для нашого часу в справі найдоцільнішого використування для колективу здатностей та нахилів окремих індивідуумів та молодого покоління; має також вагу для сучасного соціялістичного суспільства його думка про погодження своїх обов'язків з громадськими та, нарешті, його рішуча відмова від власности. Менше задовольняє тепер Сковорода з соціяльно-економічного погляду, але це, звичайно, тому, що велика соціяльна революція зробила в цій галузі величезні зміни: революція втілила в дійсність ідеї К. Маркса, що його „Капітал“ з'явився після смерти Сковороди через 73 роки, за 50 років до нашої революції; від смерти-ж Сковороди проминуло 128 років до нашого часу. І розглядати тепер треба його не як класового соціяльного борця — таким він не був, — але як культурного діяча, що закликав усі класи до пробудження. Раднарком Р. С. Ф. Р. Р. видав декрет про збудування в Москві пам'ятників тільки двом великим українським діячам — Шевченкові та Сковороді. Тепер за згодою Раднаркому У. С. Р. Р., збудовано пам'ятника йому в Чорнухах та Лохвиці місцевим повітвиконкомом. Це справедлива ознака пошани до його пам'яти з боку пробуджених до нового життя робітників і селян України.